слово

保加利亞語

詞源

來自原始斯拉夫語 *slȍvo (“詞”)。

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈsɫɔvo]

• 音頻 (標準保加利亞語，l-vocalization)：

  (檔案)

• 韻部：-ɔvo
• 斷字^(幫助)：сло‧во

名詞

сло́во • (slóvo) 中

1. 詞

   近義詞：ду́ма (dúma)

2. 說話

   近義詞：реч (reč)

3. 稱呼

   近義詞：обръще́ние (obrǎšténie)

4. 說教

   近義詞：про́повед (própoved)

變格

сло́во 的變格

	單數	複數
不定	сло́во slóvo	слова́, словеса́1 slová, slovesá1
定指	сло́вото slóvoto	слова́та, словеса́та1 slováta, slovesáta1

¹古舊。

馬其頓語

詞源

源自原始斯拉夫語 *slȍvo (“詞語”)。

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈsɫɔvɔ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

сло́во • (slóvo) 中

1. (古舊) 詞語

   近義詞：збор (zbor)

2. (罕用) 演講，發言（尤指在儀式性場合上）

   近義詞：говор (govor)、беседа (beseda)

3. (方言) 字母

   近義詞：буква (bukva)

4. (宗教) 佈道，講道

   近義詞：проповед (propoved)

變格

слово 的變格

	單數	複數
不定	слово (slovo)	слова (slova)
定指（遠近未知）	словото (slovoto)	словата (slovata)
定指（近指）	словово (slovovo)	словава (slovava)
定指（遠指）	словоно (slovono)	слована (slovana)
呼格	слово (slovo)	слова (slova)

延伸閱讀

• “слово”, Дигитален речник на македонскиот јазик (Digitalen rečnik na makedonskiot jazik) [馬其頓語數位詞典]
• “слово” in Официјален дигитален речник на македонскиот јазик (Oficijalen digitalen rečnik na makedonskiot jazik) − makedonski.gov.mk
• слово, Makedonisch Info (germansko-makedonski rečnik, makedonsko-germanski rečnik)

古教會斯拉夫語

слово

其他形式

• ⱄⰾⱁⰲⱁ (slovo) — 格拉哥里字母

词源

源自原始斯拉夫語 *slȍvo (“詞語”)。

名词

слово (slovo) 中

1. 話語
   1. 詞語；說話
      • Template:R:cu:zogr:

      • 路加福音 24:19-20，出自 Codex Assemanius, 3241900-3241920:

   2. 語言方面的才能
   3. 教誨，教導
      • 馬太福音 7:26，出自 Codex Marianus:

      • 約翰福音 6:60，出自 Codex Marianus, 4066010:

   4. 消息，音訊；流言
      • Template:R:cu:zogr:

      • Template:R:cu:zogr:

   5. (基督教) 邏各斯，道
      • 11世紀早期，Codex Assemanius，約翰福音 1:1:

   6. 命令，指令
   7. 承諾，誓言
   8. 名稱，稱呼
   9. (古東教會斯拉夫語，語義借自希臘語) 神諭
      • 1581年，《奧斯特洛聖經》，出埃及記 28.15:

   10. (晚期古教會斯拉夫語) 演講，演說
2. 書面文本，文字
   1. 說教，佈道
   2. 經文或對其的引文
3. 心智；情理
   1. 理由，原因
      • Template:R:cu:supr:

   2. (語義借自希臘語) 理性
   3. (語義借自希臘語) 計算；報賬
   4. (語義借自希臘語) 意思，含義
   5. (語義借自希臘語) 方式，類型；要素
   6. (語義借自希伯來語) 事情

变格

слово (s-詞幹) 的變格

	單數	雙數	複數
主格	слово slovo	словесѣ slovesě	словеса slovesa
屬格	словесе slovese	словесоу slovesu	словесъ slovesŭ
與格	словеси slovesi	словесьма slovesĭma	словесьмъ slovesĭmŭ
賓格	слово slovo	словесѣ slovesě	словеса slovesa
工具格	словесьмь slovesĭmĭ	словесьма slovesĭma	словесꙑ slovesy
方位格	словесе slovese	словесоу slovesu	словесьхъ slovesĭxŭ
呼格	слово slovo	словесѣ slovesě	словеса slovesa

衍生词汇

• баснословити (basnosloviti)
• баснословиѥ (basnoslovije)
• бесловесьнъ (beslovesĭnŭ)
• бесловиѥ (beslovije)
• бесловьнъ (beslovĭnŭ)
• благословити (blagosloviti)
• благословьнъ (blagoslovĭnŭ)
• блѧдословити (blędosloviti)
• богословиѥ (bogoslovije)
• богословьць (bogoslovĭcĭ)
• боуѥсловити (bujesloviti)
• боуѥсловиѥ (bujeslovije)
• двословивъ (dvoslovivŭ)
• двословиѥ (dvoslovije)
• дръзословити (drŭzosloviti)
• дръзословиѥ (drŭzoslovije)
• звѣздословити (zvězdosloviti)
• звѣздословиѥ (zvězdoslovije)
• звѣздословьць (zvězdoslovĭcĭ)
• злословити (zlosloviti)
• злословиѥ (zloslovije)
• инословиѥ (inoslovije)
• лъжесловити (lŭžesloviti)
• лъжесловиѥ (lŭžeslovije)
• лъжесловьць (lŭžeslovĭcĭ)
• многословити (mnogosloviti)
• многословиѥ (mnogoslovije)
• многословьнъ (mnogoslovĭnŭ)
• несловесьнъ (neslovesĭnŭ)
• пословица (poslovica)
• праздьнословити (prazdĭnosloviti)
• праздьнословиѥ (prazdĭnoslovije)
• прьвословесьнъ (prĭvoslovesĭnŭ)
• сладъкословьць (sladŭkoslovĭcĭ)
• словесьнъ (slovesĭnŭ)
• словьнъ (slovĭnŭ)
• словѣнинъ (slověninŭ)
• смѣхословити (směxosloviti)
• смѣхословиѥ (směxoslovije)
• смѣхословьць (směxoslovĭcĭ)
• соуѥсловиѥ (sujeslovije)
• соуѥсловьць (sujeslovĭcĭ)

相关词汇

• слоути (sluti)
• слава (slava)

参考资料

• Miklosich, Franz (1850) Lexicon linguae Slovenicae. Veteris dialecti‎^[1]，Vienna
• Cejtlin, R.M.; Večerka, R.; Blagova, E., editors (1994年)，“слово”，Старославянский словарь (по рукописям X—XI веков) [Old Church Slavonic Dictionary (Based on 10–11th Century Manuscripts)] (俄語)，Moscow：Russkij jazyk
• Hauptova Z., editor (1958–1997年)，“слово”，Slovník jazyka staroslověnského (Lexicon linguae palaeoslovenicae) (捷克語)，Prague：Euroslavica
• Derksen, Rick (2008年) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4)，Leiden, Boston：Brill，ISBN 978 90 04 15504 6
• Halla-aho, Jussi (2006年) Problems of Proto-Slavic Historical Nominal Morphology: On the Basis of Old Church Slavic (Slavica Helsingiensia; 26)，Helsinki：University of Helsinki
• Бояджиев, Андрей (2016) Старобългарска читанка‎^[2]，София

古东斯拉夫语

词源

源自原始斯拉夫語 *slȍvo。與古教會斯拉夫語 слово (slovo)、古波蘭語 słowo等同源。

发音

• 國際音標^(幫助): /ˈslɔʋɔ/→/ˈslɔʋɔ/→/ˈslɔʋɔ/

• (約9世紀) 國際音標^(幫助): /ˈslɔʋɔ/
• (約11世紀) 國際音標^(幫助): /ˈslɔʋɔ/
• (約13世紀) 國際音標^(幫助): /ˈslɔʋɔ/

• 斷字：сло‧во

名词

слово (slovo) 中 (指小詞 словесьце，關係形容詞 словесьнꙑи)

1. 詞語
   • 1076，Sviatoslav's izbornik‎^[3]，第 2 頁：

     нъ пораꙁоумѣи чьто гл҃ють книгꙑ и словеса та·

     nŭ porazuměi čĭto gl:jutĭ knigy i slovesa ta·

     但也要理解书上的内容和文字

变格

слово 的變格 (s-詞幹)

	單數	雙數	複數
主格	слово slovo	словесѣ slovesě	словеса slovesa
屬格	словесе slovese	словесу slovesu	словесъ slovesŭ
與格	словеси slovesi	словесьма slovesĭma	словесьмъ slovesĭmŭ
賓格	слово slovo	словесѣ slovesě	словеса slovesa
工具格	словесьмь slovesĭmĭ	словесьма slovesĭma	словесꙑ slovesy
方位格	словеси, словесе slovesi, slovese	словесу slovesu	словесьхъ slovesĭxŭ
呼格	слово slovo	словесѣ slovesě	словеса slovesa

派生語彙

• 古盧森尼亞語：слово (slovo)
  • 白俄羅斯語：сло́ва (slóva)
  • 盧森尼亞語：сло́во (slóvo)
  • 烏克蘭語：сло́во (slóvo)
• 俄語：сло́во (slóvo)

参考资料

• Sreznevsky, Izmail (1912年)，“слово”，Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄語)，第 3: Р – Ѡ 卷，Saint Petersburg：Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences，第 417 頁

俄语

词源

繼承自古東斯拉夫語 слово (slovo)，源自原始斯拉夫語 *slȍvo (“詞語”)。

发音

• 國際音標^(幫助): [ˈsɫovə]

• 音頻：

  (檔案)

名词

сло́во • (slóvo) 中 無生 (屬格 сло́ва，主格複數 слова́，屬格複數 слов，關係形容詞 слове́сный，指小詞 слове́чко 或 словцо́)

1. 詞語，用語，話語

   гру́бое сло́во ― grúboje slóvo ― 刻薄的話

   устаре́вшее сло́во ― ustarévšeje slóvo ― 弃用的詞彙

2. 演講，發言
3. 承諾

   наруша́ть сло́во ― narušátʹ slóvo ― 食言

变格

сло́во 的變格 (inan 中性-form 硬音詞幹 accent-c) 

	單數	複數
主格	сло́во slóvo	слова́ slová
屬格	сло́ва slóva	сло́в slóv
與格	сло́ву slóvu	слова́м slovám
賓格	сло́во slóvo	слова́ slová
工具格	сло́вом slóvom	слова́ми slovámi
前置格	сло́ве slóve	слова́х slováx

сло́во 的旧变格（改革前）形式 (inan 中性-form 硬音詞幹 accent-c) 

	單數	複數
主格	сло́во slóvo	слова́ slová
屬格	сло́ва slóva	сло́въ slóv
與格	сло́ву slóvu	слова́мъ slovám
賓格	сло́во slóvo	слова́ slová
工具格	сло́вомъ slóvom	слова́ми slovámi
前置格	сло́вѣ slóvě	слова́хъ slováx

上义词

• речь 陰 (rečʹ)
• язы́к 陽 (jazýk)

衍生词汇

• вво́дное сло́во 中 (vvódnoje slóvo)
• игра́ сло́в 陰 (igrá slóv)
• ины́ми слова́ми (inými slovámi)
• не по слова́м су́дят, а по дела́м (ne po slovám súdjat, a po delám)
• свобо́да сло́ва 陰 (svobóda slóva)
• сло́во в сло́во (slóvo v slóvo)
• словое́рс 陽 (slovojérs)

相关词汇

形容詞及副詞

• безусло́вный (bezuslóvnyj)
  • безусло́вно (bezuslóvno)
• бесслове́сный (besslovésnyj)
• досло́вный (doslóvnyj)
  • досло́вно (doslóvno)
• обусло́вленный (obuslóvlennyj)
• посло́вный (poslóvnyj)
  • посло́вно (poslóvno)
• пустосло́вный (pustoslóvnyj)
• слова́рный (slovárnyj)
• слове́сный (slovésnyj)
• словоохо́тливый (slovooxótlivyj)
• усло́вный (uslóvnyj)
  • усло́вно (uslóvno)

名詞

• слова́рик 陽 (slovárik)
• слова́рь 陽 (slovárʹ)
• словеса́ 中 (slovesá)
• слове́сность 陰 (slovésnostʹ)
• слове́сник 陽 (slovésnik)
• сло́вник 陽 (slóvnik)
• словоблу́дие 中 (slovoblúdije)
• словоизмене́ние 中 (slovoizmenénije)
• словообразова́ние 中 (slovoobrazovánije)
• словосочета́ние 中 (slovosočetánije)
• усло́вие 中 (uslóvije)
• усло́вность 陰 (uslóvnostʹ)
• послесло́вие 中 (posleslóvije)
• посло́вица 陰 (poslóvica)
• предисло́вие 中 (predislóvije)
• пустосло́вие 中 (pustoslóvije)
• словарность 陰 (slovarnostʹ)
• словари́ст 陽 (slovaríst)
• суесло́вие 中 (sujeslóvije)

動詞

• пустосло́вить 非完 (pustoslóvitʹ)
• славосло́вить 非完 (slavoslóvitʹ)
• обусло́вить 非完 (obuslóvitʹ)
• обусла́вливать 非完 (obuslávlivatʹ)
• обусло́вливать 非完 (obuslóvlivatʹ)
• усло́виться 完 (uslóvitʹsja)
• суесло́вить 非完 (sujeslóvitʹ)

其他

• сло́вно (slóvno)

延伸阅读

• 在 Большой толковый словарь 中查閱 слово, С. А. Кузнецов 主編 – 託管於 gramota.ru

塞尔维亚-克罗地亚语

词源

源自原始斯拉夫語 *slȍvo (“詞語”)。

发音

• 國際音標^(幫助): /slôʋo/
• 斷字：сло‧во

名词

сло̏во 中 (拉丁字母拼寫 slȍvo)

1. 字母
2. (比喻義) 佈道，講道
3. (棄用) 詞語

变格

слово 的變格

	單數	複數
主格	сло̏во	слова
屬格	слова	сло̑ва̄
與格	слову	словима
賓格	слово	слова
呼格	слово	слова
方位格	слову	словима
工具格	словом	словима

参考资料

• 參見《Hrvatski jezični portal》中有關“слово”的內容

乌克兰语

词源

源自原始斯拉夫語 *slȍvo (“word”)。

发音

• 國際音標^(幫助): [ˈsɫɔwɔ]

• 音頻：

  (檔案)

名词

сло́во (slóvo) 中 無生 (屬格 сло́ва，主格複數 слова́，屬格複數 слів，關係形容詞 слове́сний，指小 слове́чко 或 слівце́)

1. 詞語
2. 話語
3. 演講，發言
4. 用語
5. 一種文學體裁
6. 承諾

变格

сло́во 的變格
（inan，硬音中性，重音模式-c，о-і）

	單數	複數
主格	сло́во slóvo	слова́ slová
屬格	сло́ва slóva	слів sliv
與格	сло́ву slóvu	слова́м slovám
賓格	сло́во slóvo	слова́ slová
工具格	сло́вом slóvom	слова́ми slovámy
方位格	сло́ві slóvi	слова́х slováx
呼格	сло́во slóvo	слова́ slová

近义词

• глаго́л (hlahól)
• мо́ва (móva)
• вислів (vysliv)、вираз (vyraz)
• висловлювання (vyslovljuvannja)、ду́мка (dúmka)、рішення (rišennja)
• обіцянка (obicjanka)
• промо́ва (promóva)、виступ (vystup)
• напучення (napučennja)
• те́рмін (términ)

相关词汇

動詞

• ословити (oslovyty)
• условити (uslovyty)

名詞

• вислів (vysliv)
• висловлення (vyslovlennja)
• висловлювання (vyslovljuvannja)
• дослівник (doslivnyk)
• засловина (zaslovyna)
• засловок (zaslovok)
• ословлення (oslovlennja)
• передслово (peredslovo)
• послів'є (poslivʺje)
• пословиця (poslovycja)
• пословник (poslovnyk)
• прислів'я (pryslivʺja)
• прислівка (pryslivka)
• прислі́вник (pryslívnyk)
• слівце (slivce)
• словар (slovar)
• словенько (slovenʹko)
• словеса (slovesa)
• словесник (slovesnyk)
• словесність (slovesnistʹ)
• словечко (slovečko)
• словини (slovyny)
• словинка (slovynka)
• словни́к (slovnýk)
• словникар (slovnykar)
• словникарство (slovnykarstvo)
• словниця (slovnycja)
• словонько (slovonʹko)
• словце (slovce)
• услів'є (uslivʺje)
• услова (uslova)
• условина (uslovyna)
• услово (uslovo)

形容詞

• безслівний (bezslivnyj)
• безсловесний (bezslovesnyj)
• дослівний (doslivnyj)
• невисловний (nevyslovnyj)
• послівний (poslivnyj)
• словарний (slovarnyj)
• словесний (slovesnyj)
• словний (slovnyj)
• условний (uslovnyj)

副詞

• словнісенько (slovnisenʹko)
• сло́вно (slóvno)

参考资料

• слово in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• слово in Horox (slovozmina)
• слово in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)