мова

白俄羅斯語

詞源

繼承自古東斯拉夫語 мълва (mŭlva)，來自原始斯拉夫語 *mъlva；與古教會斯拉夫語 млъва (mlŭva，“說話”)、俄語 молва́ (molvá)、捷克語 mluva等同源。

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈmova]

• 音頻：

  (檔案)

• 韻部：-ova
• 斷字：мо‧ва

名詞

мо́ва (móva) 陰 無生 (屬格 мо́вы，主格複數 мо́вы，屬格複數 моў，關係形容詞 мо́ўны)

1. 語言

   белару́ская мо́ва ― bjelarúskaja móva ― 白俄羅斯語

變格

мо́ва 的變格 (inan 硬音陰性 accent-a)

	單數	複數
主格	мо́ва móva	мо́вы móvy
屬格	мо́вы móvy	моў moŭ
與格	мо́ве móvje	мо́вам móvam
賓格	мо́ву móvu	мо́вы móvy
工具格	мо́вай, мо́ваю móvaj, móvaju	мо́вамі móvami
方位格	мо́ве móvje	мо́вах móvax
計數用	—	мо́вы1 móvy1

¹用於2、3、4及大於20且以2、3、4結尾的數字後。

衍生詞

• мовазна́ўства (movaznáŭstva)
• размо́ва (razmóva)
  • размо́віць (razmóvicʹ)
    • размаўля́ць (razmaŭljácʹ)

來源

• slounik.org中有關“мова”的內容

古盧森尼亞語

替代寫法

• мо́лва (mólva) — 古舊

詞源

來自早期мо́лва (mólva)和唇音化-olv- > -oŭv- > -ov-，繼承自古東斯拉夫語 мъ́лва (mŭ́lva)，來自原始斯拉夫語 *mъ̀lva，來自原始波羅的-斯拉夫語 *múlˀwāˀ，來自原始印歐語 *ml̥wH-eh₂，來自*mlewH-。

名詞

мо́ва (móva) 陰 無生 (關係形容詞 мо́вный)

1. 語言
2. 說話，談話
3. 詞語
4. 聲音

相關詞

找不到分类“派生自原始印歐語詞根*mlewH-的古盧森尼亞語詞”

• мовеный (movenyj)
• мовенье 中 (movenʹje)
• мовити (moviti)
• мовитисѧ (movitisja)
• мовленый (movlenyj)
• мовленье 中 (movlenʹje)
• мовловство (movlovstvo)
• мовлꙗти (movljati)
• мовно (movno)
• мовность (movnostʹ)
• мовный (movnyj)
• мовца 陰 (movca)
• мовꙗти (movjati)
• мовѧчїй (movjačij)
• мовѧщїй (movjaščij)

派生詞

• 白俄羅斯語：мо́ва (móva); малва́ (malvá) (方言)
• 烏克蘭語：мо́ва (móva)
• → 俄語：мо́ва (móva) (dialectal)

延伸閱讀

• Bulyka, A. M., editor (1999年)，“мова”，Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (白俄羅斯語)，Minsk：Belaruskaia navuka，ISBN 985-08-0187-5，第 102 頁
• Bulyka, A. M., editor (1999年)，“молва”，Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (白俄羅斯語)，Minsk：Belaruskaia navuka，ISBN 985-08-0187-5，第 125 頁
• Tymchenko, E. K. (2002年)，“мова”，Nimchuk, V. V., 编，Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV–XVIII ст. [15–18世紀烏克蘭語書面和圖書詞典材料] (烏克蘭語)，第 1 (А – Н) 卷，Kyiv, New York：烏克蘭國家科學院、烏克蘭自由科學院，ISBN 966-7252-25-6，第 432 頁

俄語

詞源

來自烏克蘭語和白俄羅斯語 мо́ва (móva)。俄語 молва́ (molvá) 的同源對似詞。

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈmovə]

名詞

мо́ва • (móva) 陰 無生 (屬格 мо́вы，主格複數 мо́вы，屬格複數 мов)

1. (常貶義，烏克蘭) 烏克蘭語
2. (常貶義，白俄羅斯) 白俄羅斯語

變格

мо́ва 的變格 (inan 陰性-form 硬音詞幹 accent-a) 

	單數	複數
主格	мо́ва móva	мо́вы móvy
屬格	мо́вы móvy	мо́в móv
與格	мо́ве móve	мо́вам móvam
賓格	мо́ву móvu	мо́вы móvy
工具格	мо́вой, мо́вою móvoj, móvoju	мо́вами móvami
前置格	мо́ве móve	мо́вах móvax

烏克蘭語

詞源

來自古東斯拉夫語 мълва (mŭlva)，來自原始斯拉夫語 *mъlva；與古教會斯拉夫語 млъва (mlŭva，“說話”)、俄語 молва́ (molvá)、捷克語 mluva等同源。

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈmɔʋɐ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

мо́ва (móva) 陰 無生 (屬格 мо́ви，主格複數 мо́ви，屬格複數 мов，關係形容詞 мо́вний)

1. 語言
   • 1955, Панас Мирний, V, 314:

     Найбі́льше і найдоро́жче добро́ в ко́жного наро́ду — це його́ мо́ва.

     Najbílʹše i najdoróžče dobró v kóžnoho naródu — ce johó móva.

     每個國家最偉大和最有價值的東西 — 是它的語言。

2. (語法) 敘述

變格

мо́ва 的變格
（inan，硬音陰性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	мо́ва móva	мо́ви móvy
屬格	мо́ви móvy	мов mov
與格	мо́ві móvi	мо́вам móvam
賓格	мо́ву móvu	мо́ви móvy
工具格	мо́вою móvoju	мо́вами móvamy
方位格	мо́ві móvi	мо́вах móvax
呼格	мо́во móvo	мо́ви móvy

衍生詞

• розмо́ва (rozmóva)
  • розмо́вити (rozmóvyty)
    • розмовля́ти (rozmovljáty)
• вимо́ва (vymóva)

形容詞

• англомо́вний (anhlomóvnyj)
• багатомо́вний (bahatomóvnyj)
• двомо́вний (dvomóvnyj)
• іншомо́вний (inšomóvnyj)
• іспаномо́вний (ispanomóvnyj)
• італомо́вний (italomóvnyj)
• німецькомо́вний (nimecʹkomóvnyj)
• одномо́вний (odnomóvnyj)
• польськомо́вний (polʹsʹkomóvnyj)
• португаломо́вний (portuhalomóvnyj)
• російськомо́вний (rosijsʹkomóvnyj)
• румуномо́вний (rumunomóvnyj)
• угорськомо́вний (uhorsʹkomóvnyj)
• україномо́вний (ukrajinomóvnyj)
• українськомо́вний (ukrajinsʹkomóvnyj)
• франкомо́вний (frankomóvnyj)
• чеськомо́вний (česʹkomóvnyj)
• шведськомо́вний (švedsʹkomóvnyj)

延伸閱讀

• мова in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2021年)，“мова”，Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (烏克蘭語)，Kyiv：Ukrainian Lingua-Information Fund，ISBN 978-966-00-1050-5
• мова in Horox (slovozmina)