跳转到内容

два

維基詞典，自由的多語言詞典

白俄羅斯語

[编辑]
白俄羅斯語數字 (編)
20
 ←  1 2 3  → 
    基數詞：два (dva)
    序數詞：другі́ (druhí)

詞源

[编辑]

繼承自原始斯拉夫語 *dъva。

發音

[编辑]

數詞

[编辑]

два (dva) m 或 n (陰性 дзве)

  1. 二 (2)

使用說明

[编辑]

два和дзве，在使用主格和賓格形式時（包括複合數詞，如22、32、42、102等），都支配名詞的屬格。

變格

[编辑]
два 的變格
複數
陽性/中性 陰性
主格 два
dva 		дзве
dzvje
屬格 двух
dvux 		дзвюх
dzvjux
與格 двум
dvum 		дзвюм
dzvjum
賓格 有生 двух
dvux 		дзве
dzvje
無生 два
dva
工具格 двума́
dvumá 		дзвюма́
dzvjumá
方位格 двух
dvux 		дзвюх
dzvjux

同類詞彙

[编辑]
0 - 99的基數詞
—0 —1 —2 —3 —4 —5 —6 —7 —8 —9
0— нуль (nulʹ) адзі́н (adzín) два (dva) тры (try) чаты́ры (čatýry) пяць (pjacʹ) шэсць (šescʹ) сем (sjem) во́сем (vósjem) дзе́вяць (dzjévjacʹ)
1— дзе́сяць (dzjésjacʹ) адзіна́ццаць (adzináccacʹ) двана́ццаць (dvanáccacʹ) трына́ццаць (trynáccacʹ) чатырна́ццаць (čatyrnáccacʹ) пятна́ццаць (pjatnáccacʹ) шасна́ццаць (šasnáccacʹ) сямна́ццаць (sjamnáccacʹ) васямна́ццаць (vasjamnáccacʹ) дзевятна́ццаць (dzjevjatnáccacʹ)
2— два́ццаць (dváccacʹ) два́ццаць адзі́н (dváccacʹ adzín) два́ццаць два (dváccacʹ dva) два́ццаць тры (dváccacʹ try) два́ццаць чаты́ры (dváccacʹ čatýry) два́ццаць пяць (dváccacʹ pjacʹ) два́ццаць шэсць (dváccacʹ šescʹ) два́ццаць сем (dváccacʹ sjem) два́ццаць во́сем (dváccacʹ vósjem) два́ццаць дзе́вяць (dváccacʹ dzjévjacʹ)
3— тры́ццаць (trýccacʹ) тры́ццаць адзі́н (trýccacʹ adzín) тры́ццаць два (trýccacʹ dva) тры́ццаць тры (trýccacʹ try) тры́ццаць чаты́ры (trýccacʹ čatýry) тры́ццаць пяць (trýccacʹ pjacʹ) тры́ццаць шэсць (trýccacʹ šescʹ) тры́ццаць сем (trýccacʹ sjem) тры́ццаць во́сем (trýccacʹ vósjem) тры́ццаць дзе́вяць (trýccacʹ dzjévjacʹ)
4— со́рак (sórak) со́рак адзі́н (sórak adzín) со́рак два (sórak dva) со́рак тры (sórak try) со́рак чаты́ры (sórak čatýry) со́рак пяць (sórak pjacʹ) со́рак шэсць (sórak šescʹ) со́рак сем (sórak sjem) со́рак во́сем (sórak vósjem) со́рак дзе́вяць (sórak dzjévjacʹ)
5— пяцьдзеся́т (pjacʹdzjesját) пяцьдзеся́т адзі́н (pjacʹdzjesját adzín) пяцьдзеся́т два (pjacʹdzjesját dva) пяцьдзеся́т тры (pjacʹdzjesját try) пяцьдзеся́т чаты́ры (pjacʹdzjesját čatýry) пяцьдзеся́т пяць (pjacʹdzjesját pjacʹ) пяцьдзеся́т шэсць (pjacʹdzjesját šescʹ) пяцьдзеся́т сем (pjacʹdzjesját sjem) пяцьдзеся́т во́сем (pjacʹdzjesját vósjem) пяцьдзеся́т дзе́вяць (pjacʹdzjesját dzjévjacʹ)
6— шэ́сцьдзесят (šéscʹdzjesjat) шэ́сцьдзесят адзі́н (šéscʹdzjesjat adzín) шэ́сцьдзесят два (šéscʹdzjesjat dva) шэ́сцьдзесят тры (šéscʹdzjesjat try) шэ́сцьдзесят чаты́ры (šéscʹdzjesjat čatýry) шэ́сцьдзесят пяць (šéscʹdzjesjat pjacʹ) шэ́сцьдзесят шэсць (šéscʹdzjesjat šescʹ) шэ́сцьдзесят сем (šéscʹdzjesjat sjem) шэ́сцьдзесят во́сем (šéscʹdzjesjat vósjem) шэ́сцьдзесят дзе́вяць (šéscʹdzjesjat dzjévjacʹ)
7— се́мдзесят (sjémdzjesjat) се́мдзесят адзі́н (sjémdzjesjat adzín) се́мдзесят два (sjémdzjesjat dva) се́мдзесят тры (sjémdzjesjat try) се́мдзесят чаты́ры (sjémdzjesjat čatýry) се́мдзесят пяць (sjémdzjesjat pjacʹ) се́мдзесят шэсць (sjémdzjesjat šescʹ) се́мдзесят сем (sjémdzjesjat sjem) се́мдзесят во́сем (sjémdzjesjat vósjem) се́мдзесят дзе́вяць (sjémdzjesjat dzjévjacʹ)
8— во́семдзесят (vósjemdzjesjat) во́семдзесят адзі́н (vósjemdzjesjat adzín) во́семдзесят два (vósjemdzjesjat dva) во́семдзесят тры (vósjemdzjesjat try) во́семдзесят чаты́ры (vósjemdzjesjat čatýry) во́семдзесят пяць (vósjemdzjesjat pjacʹ) во́семдзесят шэсць (vósjemdzjesjat šescʹ) во́семдзесят сем (vósjemdzjesjat sjem) во́семдзесят во́сем (vósjemdzjesjat vósjem) во́семдзесят дзе́вяць (vósjemdzjesjat dzjévjacʹ)
9— дзевяно́ста (dzjevjanósta) дзевяно́ста адзі́н (dzjevjanósta adzín) дзевяно́ста два (dzjevjanósta dva) дзевяно́ста тры (dzjevjanósta try) дзевяно́ста чаты́ры (dzjevjanósta čatýry) дзевяно́ста пяць (dzjevjanósta pjacʹ) дзевяно́ста шэсць (dzjevjanósta šescʹ) дзевяно́ста сем (dzjevjanósta sjem) дзевяно́ста во́сем (dzjevjanósta vósjem) дзевяно́ста дзе́вяць (dzjevjanósta dzjévjacʹ)

相關詞

[编辑]

保加利亞語

[编辑]
保加利亞語數字 (編)
20[a], [b]
 ←  1 2 3  → 
    基數詞：два (dva)
    序數詞：вто́ри (vtóri)

詞源

[编辑]

繼承自原始斯拉夫語 *dъva.

發音

[编辑]

數詞

[编辑]

два • (dva) (陰性/中性 две)

  1. 二

變格

[编辑]
два 的變格
陽性 陰性/
中性
不定 два
dva 		две
dve
定指 два́та
dváta 		две́те
dvéte

同類詞彙

[编辑]
保加利亞語基數詞
不定 定指
陽性 陰性 中性 陽性 陰性 中性
人稱 非人稱 人稱 非人稱
1 單數 主格 еди́н (edín) една́ (edná) едно́ (ednó) еди́ният (edínijat) една́та (ednáta) едно́то (ednóto)
賓格 едного́ (ednogó) еди́ния (edínija)
與格 едному́ (ednomú)
複數 — едни́ (ední) едни́те (edníte)
2 — два́ма (dváma) два (dva) две (dve) два́мата (dvámata) два́та (dváta) две́те (dvéte)
3 — три́ма (tríma) три (tri) три́мата (trímata) три́те (tríte)
4 — четири́ма (četiríma) че́тири (čétiri) четири́мата (četirímata) четирите́ (četirité)
5 — пети́ма (petíma) пет (pet) пети́мата (petímata) петте́ (petté)
6 — шести́ма (šestíma) шест (šest) шести́мата (šestímata) шестте́ (šestté)
7 — се́дем (sédem) седемте́ (sedemté)
8 — о́сем (ósem) осемте́ (osemté)
9 — де́вет (dévet) деветте́ (devetté)
10 — де́сет (déset) десетте́ (desetté)
11 — едина́десет (edinádeset) (едина́йсет (edinájset)) единадесетте́ (edinadesetté) (единайсетте́ (edinajsetté))
12 — двана́десет (dvanádeset) (двана́йсет (dvanájset)) дванадесетте́ (dvanadesetté) (дванайсетте́ (dvanajsetté))
13 — трина́десет (trinádeset) (трина́йсет (trinájset)) тринадесетте́ (trinadesetté) (тринайсетте́ (trinajsetté))
14 — четирина́десет (četirinádeset) (четирина́йсет (četirinájset)) четиринадесетте́ (četirinadesetté) (четиринайсетте́ (četirinajsetté))
15 — петна́десет (petnádeset) (петна́йсет (petnájset)) петнадесетте́ (petnadesetté) (петнайсетте́ (petnajsetté))
16 — шестна́десет (šestnádeset) (шестна́йсет (šestnájset)) шестнадесетте́ (šestnadesetté) (шестнайсетте́ (šestnajsetté))
17 — седемна́десет (sedemnádeset) (седемна́йсет (sedemnájset)) седемнадесетте́ (sedemnadesetté) (седемнайсетте́ (sedemnajsetté))
18 — осемна́десет (osemnádeset) (осемна́йсет (osemnájset)) осемнадесетте́ (osemnadesetté) (осемнайсетте́ (osemnajsetté))
19 — деветна́десет (devetnádeset) (деветна́йсет (devetnájset)) деветнадесетте́ (devetnadesetté) (деветнайсетте́ (devetnajsetté))
20 — два́десет (dvádeset) (два́йсет (dvájset)) двадесетте́ (dvadesetté) (двайсетте́ (dvajsetté))
30 — три́десет (trídeset) (три́йсет (tríjset)) тридесетте́ (tridesetté) (трийсетте́ (trijsetté))
40 — чети́ридесет (četírideset) (чети́ресет (četíreset)) четиридесетте́ (četiridesetté) (четиресетте́ (četiresetté))
50 — петдесе́т (petdesét) петдесетте́ (petdesetté)
60 — шестдесе́т (šestdesét) (шейсе́т (šejsét)) шестдесетте́ (šestdesetté) (шейсетте́ (šejsetté))
70 — седемдесе́т (sedemdesét) седемдесетте́ (sedemdesetté)
80 — осемдесе́т (osemdesét) осемдесетте́ (osemdesetté)
90 — деветдесе́т (devetdesét) деветдесетте́ (devetdesetté)
100 — сто (sto) стоте́ (stoté)
200 — две́ста (dvésta) (две́сте (dvéste)) две́стата (dvéstata) (двестете́ (dvesteté))
300 — три́ста (trísta) три́стата (trístata)
400 — че́тиристотин (čétiristotin) четиристотинте́ (četiristotinté)
500 — пе́тстотин (pétstotin) петстотинте́ (petstotinté)
600 — ше́стстотин (šéststotin) шестстотинте́ (šeststotinté)
700 — се́демстотин (sédemstotin) седемстотинте́ (sedemstotinté)
800 — о́семстотин (ósemstotin) осемстотинте́ (osemstotinté)
900 — де́ветстотин (dévetstotin) деветстотинте́ (devetstotinté)
1000 — хиля́да (hiljáda); хи́ляда (híljada) + noun хиля́дата (hiljádata); хи́лядата (híljadata) + noun
2000 — две хи́ляди (dve híljadi) две́те хи́ляди (dvéte híljadi)
3000 — три хи́ляди (tri híljadi) три́те хи́ляди (tríte híljadi)
4000 — че́тири хи́ляди (čétiri híljadi) четирите́ хи́ляди (četirité híljadi)
5000 — пет хи́ляди (pet híljadi) петте́ хи́ляди (petté híljadi)
6000 — шест хи́ляди (šest híljadi) шестте́ хи́ляди (šestté híljadi)
7000 — се́дем хи́ляди (sédem híljadi) седемте́ хи́ляди (sedemté híljadi)
8000 — о́сем хи́ляди (ósem híljadi) осемте́ хи́ляди (osemté híljadi)
9000 — де́вет хи́ляди (dévet híljadi) деветте́ хи́ляди (devetté híljadi)
10000 — де́сет хи́ляди (déset híljadi) десетте́ хи́ляди (desetté híljadi)

來源

[编辑]
  • два in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Institut za bǎlgarski ezik)
  • два in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Čitanka.Info)

馬其頓語

[编辑]
馬其頓語數字 (編)
20
 ←  1 2 3  → 
    基數詞：два (dva)
    序數詞：втор (vtor)
    副數詞：двапати (dvapati)
    乘數：двоен (dvoen), двократен (dvokraten)
    Multiplier verb：удвои (udvoi), удвојува (udvojuva)
    集合數詞：двајца (dvajca)
    分數：половина (polovina)

詞源

[编辑]

繼承自原始斯拉夫語 *dъva。

發音

[编辑]

數詞

[编辑]

два • (dva)

  1. 二

變格

[编辑]
два的變格
陽性 陰性 中性
不定 два две две
確定（遠近未知） двата двете двете
確定（近指） двава двеве двеве
確定（遠指） двана двене двене

古盧森尼亞語

[编辑]
古盧森尼亞語數字 (編)
20[a], [b]
 ←  1 2 3  → 
    基數詞：два (dva)
    序數詞：другїй (druhij), вторый (vtoryj)

詞源

[编辑]

繼承自古東斯拉夫語 два (dva)、дъва (dŭva)，來自原始斯拉夫語 *dъ̏va，來自原始波羅的-斯拉夫語 *duwō，來自原始印歐語 *dwóh₁。與俄語 два (dva)同源。

數詞

[编辑]

два (dva) m 或 n (陰性 двѣ 或 дви)

  1. 二 （2）
    近義詞：·в҃· (·v:·)

派生詞

[编辑]
  • 白俄羅斯語: два (dva)
  • 盧森尼亞語: два (dva)
  • 烏克蘭語: два (dva)

延伸閱讀

[编辑]

俄語

[编辑]
俄語數字 (編)
20
 ←  1 2 3  → 
    基數詞：два (dva)
    序數詞：второ́й (vtorój)
    序數縮寫：2-о́й (2-ój)
    副數詞：два́жды (dváždy)
    乘數：двойно́й (dvojnój), двоя́кий (dvojákij), двукра́тный (dvukrátnyj)
    集合數詞：дво́е (dvóje), о́ба (óba)
    分數：полови́на (polovína)

詞源

[编辑]

繼承自原始斯拉夫語 *dъva。

發音

[编辑]

數詞

[编辑]

два • (dva) m 或 n (陰性 две)

  1. 二 (2)
  2. （學校成績）五分中得兩分；丁等；D級
    近義詞：дво́йка (dvójka)、двоя́к (dvoják)、неудовлетвори́тельно (neudovletvorítelʹno)、не́уд (néud)、два ба́лла (dva bálla)、па́ра (pára)

使用注意

[编辑]

два 和 две ，在使用主格和賓格形式時（包括複合數詞，如22、32、42、102等），都支配名詞的屬格。

  • 本詞使用主格形式時，所加的所有名詞都用屬格單數形式；而使用賓格形式時，有生名詞用屬格複數形式，無生名詞保持屬格單數形式。
  • 使用屬格單數形式的原因在於古俄語中的 два 支配雙數，而古舊主格雙數形式與陽性屬格單數形式相同。現代俄語的雙數已消亡，被重新分析為屬格單數。這種現象亦擴展至 три (tri) 和 четы́ре (četýre)，並類比到陰性名詞上。
  • 如果屬格單數形式的名詞跟在 два 或 две 後面，插在兩者之間的形容詞或形容詞性分詞要使用屬格複數或主格複數形式。
    • 如果 два 使用主格形式，而名詞又是陰性的，則形容詞使用主格複數形式。
    • 如果 два 使用賓格形式，而名詞又是陰性無生的，則形容詞使用賓格複數形式（與主格複數形式相同）。
    • 換一種角度來看：
  • 主格陰性：две + 主格複數形容詞 + 屬格單數名詞
  • 主格陽性：два + 屬格複數形容詞 + 屬格單數名詞
  • 主格和賓格以外的語法格（屬格、與格、工具格、前置格），則形容詞使用複數形式，與名詞的數和格對應。
  • 賓格有生與屬格相同，賓格無生和主格相同。

變格

[编辑]
два的變格
陽性/中性 陰性
主格 два
dva 		две
dve
屬格 двух
dvux
與格 двум
dvum
賓格 動物 двух
dvux
非動物 два
dva 		две
dve
工具格 двумя́
dvumjá
前置格 двух
dvux

同類詞彙

[编辑]
俄語基數詞（0到99）
—0 —1 —2 —3 —4 —5 —6 —7 —8 —9
0— ноль (nolʹ), нуль (nulʹ) оди́н (odín) два (dva) три (tri) четы́ре (četýre) пять (pjatʹ) шесть (šestʹ) семь (semʹ) во́семь (vósemʹ) де́вять (dévjatʹ)
1— де́сять (désjatʹ) оди́ннадцать (odínnadcatʹ) двена́дцать (dvenádcatʹ) трина́дцать (trinádcatʹ) четы́рнадцать (četýrnadcatʹ) пятна́дцать (pjatnádcatʹ) шестна́дцать (šestnádcatʹ) семна́дцать (semnádcatʹ) восемна́дцать (vosemnádcatʹ) девятна́дцать (devjatnádcatʹ)
2— два́дцать (dvádcatʹ) два́дцать оди́н (dvádcatʹ odín) два́дцать два (dvádcatʹ dva) два́дцать три (dvádcatʹ tri) два́дцать четы́ре (dvádcatʹ četýre) два́дцать пять (dvádcatʹ pjatʹ) два́дцать шесть (dvádcatʹ šestʹ) ‎ два́дцать семь (dvádcatʹ semʹ) два́дцать во́семь (dvádcatʹ vósemʹ) два́дцать де́вять (dvádcatʹ dévjatʹ)
3— три́дцать (trídcatʹ) ‎ три́дцать оди́н (trídcatʹ odín) три́дцать два (trídcatʹ dva) три́дцать три (trídcatʹ tri) ‎ три́дцать четы́ре (trídcatʹ četýre) ‎ три́дцать пять (trídcatʹ pjatʹ)‎ ‎ три́дцать шесть (trídcatʹ šestʹ) ‎ три́дцать семь (trídcatʹ semʹ) три́дцать во́семь (trídcatʹ vósemʹ) ‎ три́дцать де́вять (trídcatʹ dévjatʹ)
4— со́рок (sórok) ‎ со́рок оди́н (sórok odín) ‎ ‎со́рок два (sórok dva) ‎ со́рок три (sórok tri) ‎ со́рок четы́ре (sórok četýre) ‎ со́рок пять (sórok pjatʹ) ‎ ‎со́рок шесть (sórok šestʹ) ‎ со́рок семь (sórok semʹ) ‎ ‎со́рок во́семь (sórok vósemʹ) ‎ со́рок де́вять (sórok dévjatʹ)
5— пятьдеся́т (pjatʹdesját) ‎ пятьдеся́т оди́н (pjatʹdesját odín) ‎ ‎пятьдеся́т два (pjatʹdesját dva) ‎ пятьдеся́т три (pjatʹdesját tri) ‎ пятьдеся́т четы́ре (pjatʹdesját četýre) ‎ пятьдеся́т пять (pjatʹdesját pjatʹ) ‎ ‎пятьдеся́т шесть (pjatʹdesját šestʹ) ‎ пятьдеся́т семь (pjatʹdesját semʹ) ‎ ‎пятьдеся́т во́семь (pjatʹdesját vósemʹ) ‎ пятьдеся́т де́вять (pjatʹdesját dévjatʹ)
6— шестьдеся́т (šestʹdesját) шестьдеся́т оди́н (šestʹdesját odín) шестьдеся́т два (šestʹdesját dva) шестьдеся́т три (šestʹdesját tri) шестьдеся́т четы́ре (šestʹdesját četýre) шестьдеся́т пять (šestʹdesját pjatʹ) шестьдеся́т шесть (šestʹdesját šestʹ) шестьдеся́т семь (šestʹdesját semʹ) шестьдеся́т во́семь (šestʹdesját vósemʹ) шестьдеся́т де́вять (šestʹdesját dévjatʹ)
7— се́мьдесят (sémʹdesjat) се́мьдесят оди́н (sémʹdesjat odín) се́мьдесят два (sémʹdesjat dva) се́мьдесят три (sémʹdesjat tri) се́мьдесят четы́ре (sémʹdesjat četýre) се́мьдесят пять (sémʹdesjat pjatʹ) се́мьдесят шесть (sémʹdesjat šestʹ) се́мьдесят семь (sémʹdesjat semʹ) се́мьдесят во́семь (sémʹdesjat vósemʹ) се́мьдесят де́вять (sémʹdesjat dévjatʹ)
8— во́семьдесят (vósemʹdesjat) во́семьдесят оди́н (vósemʹdesjat odín) во́семьдесят два (vósemʹdesjat dva) во́семьдесят три (vósemʹdesjat tri) во́семьдесят четы́ре (vósemʹdesjat četýre) во́семьдесят пять (vósemʹdesjat pjatʹ) во́семьдесят шесть (vósemʹdesjat šestʹ) во́семьдесят семь (vósemʹdesjat semʹ) во́семьдесят во́семь (vósemʹdesjat vósemʹ) во́семьдесят де́вять (vósemʹdesjat dévjatʹ)
9— девяно́сто (devjanósto) девяно́сто оди́н (devjanósto odín) девяно́сто два (devjanósto dva) девяно́сто три (devjanósto tri) девяно́сто четы́ре (devjanósto četýre) девяно́сто пять (devjanósto pjatʹ) девяно́сто шесть (devjanósto šestʹ) девяно́сто семь (devjanósto semʹ) девяно́сто во́семь (devjanósto vósemʹ) девяно́сто де́вять (devjanósto dévjatʹ)
100以後的基數詞

…

…

衍生詞

[编辑]

相關詞

[编辑]

盧森尼亞語

[编辑]
盧森尼亞語基數詞
 <  1 2 3  > 
    序數詞：дру́гый (drúhŷj)

詞源

[编辑]

繼承自Module:Parameters第660行Lua错误：Parameter 2 must be a valid language、​etymology language or family code; the value "zle-ouk" is not valid. See WT:LOL、​WT:LOL/E and WT:LOF.，來自古東斯拉夫語 два (dva)、дъва (dŭva)，來自原始斯拉夫語 *dъ̏va (“二”)。與烏克蘭語 два (dva)、波蘭語 dwa同源。

發音

[编辑]

數詞

[编辑]

два (dva)

  1. 二 (2)

同類詞彙

[编辑]
0 - 99的基數詞
–0 –1 –2 –3 –4 –5 –6 –7 –8 –9
0– ну́ла (núla) / зеро (zero) єде́н (jedén) два (dva) три (try) четы́ри (četŷ́ry) / шты́ри (štŷ́ry) пять (pjatʹ) шість (šistʹ) сїм (sjim) ву́сям (vúsjam) де́вять (dévjatʹ)
1– де́сять (désjatʹ) єдена́дцять (jedenádcjatʹ) двана́дцять (dvanádcjatʹ) трина́дцять (trynádcjatʹ) четырина́дцять (četŷrynádcjatʹ) / штырина́дцять (štŷrynádcjatʹ) пятна́дцять (pjatnádcjatʹ) шістна́дцять (šistnádcjatʹ) сїмна́дцять (sjimnádcjatʹ) вусямна́дцять (vusjamnádcjatʹ) девятна́дцять (devjatnádcjatʹ)
2– два́дцять (dvádcjatʹ) два́дцять єде́н (dvádcjatʹ jedén) два́дцять два (dvádcjatʹ dva) два́дцять три (dvádcjatʹ try) два́дцять четы́ри (dvádcjatʹ četŷ́ry) два́дцять пять (dvádcjatʹ pjatʹ) два́дцять шість (dvádcjatʹ šistʹ) два́дцять сїм (dvádcjatʹ sjim) два́дцять ву́сям (dvádcjatʹ vúsjam) два́дцять де́вять (dvádcjatʹ dévjatʹ)
3– три́дцять (trýdcjatʹ) три́дцять єде́н (trýdcjatʹ jedén) три́дцять два (trýdcjatʹ dva) три́дцять три (trýdcjatʹ try) три́дцять четы́ри (trýdcjatʹ četŷ́ry) три́дцять пять (trýdcjatʹ pjatʹ) три́дцять шість (trýdcjatʹ šistʹ) три́дцять сїм (trýdcjatʹ sjim) три́дцять ву́сям (trýdcjatʹ vúsjam) три́дцять де́вять (trýdcjatʹ dévjatʹ)
4– со́рок (sórok) / штыри́дцять (štŷrýdcjatʹ) со́рок єде́н (sórok jedén) / штыри́дцять єде́н (štŷrýdcjatʹ jedén) со́рок два (sórok dva) / штыри́дцять два (štŷrýdcjatʹ dva) со́рок три (sórok try) / штыри́дцять три (štŷrýdcjatʹ try) со́рок четы́ри (sórok četŷ́ry) / штыри́дцять шты́ри (štŷrýdcjatʹ štŷ́ry) со́рок пять (sórok pjatʹ) / штыри́дцять пять (štŷrýdcjatʹ pjatʹ) со́рок шість (sórok šistʹ) / штыри́дцять шість (štŷrýdcjatʹ šistʹ) со́рок сїм (sórok sjim) / штыри́дцять сїм (štŷrýdcjatʹ sjim) со́рок ву́сям (sórok vúsjam) / штыри́дцять ву́сям (štŷrýdcjatʹ vúsjam) со́рок де́вять (sórok dévjatʹ) / штыри́дцять де́вять (štŷrýdcjatʹ dévjatʹ)
5– пятьдеся́ть (pjatʹdesjátʹ) пятьдеся́ть єде́н (pjatʹdesjátʹ jedén) пятьдеся́ть два (pjatʹdesjátʹ dva) пятьдеся́ть три (pjatʹdesjátʹ try) пятьдеся́ть четы́ри (pjatʹdesjátʹ četŷ́ry) пятьдеся́ть пять (pjatʹdesjátʹ pjatʹ) пятьдеся́ть шість (pjatʹdesjátʹ šistʹ) пятьдеся́ть сїм (pjatʹdesjátʹ sjim) пятьдеся́ть ву́сям (pjatʹdesjátʹ vúsjam) пятьдеся́ть де́вять (pjatʹdesjátʹ dévjatʹ)
6– шістьдеся́ть (šistʹdesjátʹ) шістьдеся́ть єде́н (šistʹdesjátʹ jedén) шістьдеся́ть два (šistʹdesjátʹ dva) шістьдеся́ть три (šistʹdesjátʹ try) шістьдеся́ть четы́ри (šistʹdesjátʹ četŷ́ry) шістьдеся́ть пять (šistʹdesjátʹ pjatʹ) шістьдеся́ть шість (šistʹdesjátʹ šistʹ) шістьдеся́ть сїм (šistʹdesjátʹ sjim) шістьдеся́ть ву́сям (šistʹdesjátʹ vúsjam) шістьдеся́ть де́вять (šistʹdesjátʹ dévjatʹ)
7– сїмдеся́ть (sjimdesjátʹ) сїмдеся́ть єде́н (sjimdesjátʹ jedén) сїмдеся́ть два (sjimdesjátʹ dva) сїмдеся́ть три (sjimdesjátʹ try) сїмдеся́ть четы́ри (sjimdesjátʹ četŷ́ry) сїмдеся́ть пять (sjimdesjátʹ pjatʹ) сїмдеся́ть шість (sjimdesjátʹ šistʹ) сїмдеся́ть сїм (sjimdesjátʹ sjim) сїмдеся́ть ву́сям (sjimdesjátʹ vúsjam) сїмдеся́ть де́вять (sjimdesjátʹ dévjatʹ)
8– вусямдеся́ть (vusjamdesjátʹ) вусямдеся́ть єде́н (vusjamdesjátʹ jedén) вусямдеся́ть два (vusjamdesjátʹ dva) вусямдеся́ть три (vusjamdesjátʹ try) вусямдеся́ть четы́ри (vusjamdesjátʹ četŷ́ry) вусямдеся́ть пять (vusjamdesjátʹ pjatʹ) вусямдеся́ть шість (vusjamdesjátʹ šistʹ) вусямдеся́ть сїм (vusjamdesjátʹ sjim) вусямдеся́ть ву́сям (vusjamdesjátʹ vúsjam) вусямдеся́ть де́вять (vusjamdesjátʹ dévjatʹ)
9– девятьдеся́ть (devjatʹdesjátʹ) девятьдеся́ть єде́н (devjatʹdesjátʹ jedén) девятьдеся́ть два (devjatʹdesjátʹ dva) девятьдеся́ть три (devjatʹdesjátʹ try) девятьдеся́ть четы́ри (devjatʹdesjátʹ četŷ́ry) девятьдеся́ть пять (devjatʹdesjátʹ pjatʹ) девятьдеся́ть шість (devjatʹdesjátʹ šistʹ) девятьдеся́ть сїм (devjatʹdesjátʹ sjim) девятьдеся́ть ву́сям (devjatʹdesjátʹ vúsjam) девятьдеся́ть де́вять (devjatʹdesjátʹ dévjatʹ)

延伸閱讀

[编辑]

塞爾維亞-克羅地亞語

[编辑]
塞爾維亞-克羅地亞語基數詞
 <  1 2 3  > 
    序數詞：други

詞源

[编辑]

繼承自原始斯拉夫語 *dъva，來自原始波羅的-斯拉夫語 *duwō，來自原始印歐語 *dwóh₁。

發音

[编辑]

數詞

[编辑]

два̑ (拉丁字母拼寫 dvȃ)

  1. 二 (2)

變格

[编辑]
два的變格
m & n f *
主格 два̑ дви̏је, две̏
屬格 два̀ју двѝјӯ
與格 два̀ма двјѐма, двѐма
賓格 два̑ дви̏је, две̏
呼格 два̑ дви̏је, две̏
方位格 два̀ма двјѐма, двѐма
工具格 два̀ма двјѐма, двѐма
* 陰性形式分別列出耶卡方言（Ijekavian）和易卡方言（Ekavian）兩種寫法。

相關詞

[编辑]

烏克蘭語

[编辑]
烏克蘭語數字 (編)
20
 ←  1 2 3  → 
    基數詞：два (dva)
    序數詞：другий (druhyj)
    集合數詞：дво́є (dvóje)

詞源

[编辑]

繼承自原始斯拉夫語 *dъva。

發音

[编辑]

數詞

[编辑]

два (dva) m 或 n、дві f (dvi)

  1. 二 (2)

變格

[编辑]
два 的變格
plural
陽性/neuter 陰性
主格 два
dva 		дві
dvi
屬格 двох
dvox
與格 двом
dvom
賓格 有生 двох
dvox
無生 два
dva 		дві
dvi
工具格 двома́
dvomá
方位格 двох
dvox
呼格 два
dva 		дві
dvi

同類詞彙

[编辑]
0 - 99的基數詞
—0 —1 —2 —3 —4 —5 —6 —7 —8 —9
0— нуль (nulʹ) оди́н (odýn) два (dva) три (try) чоти́ри (čotýry) п'ять (pʺjatʹ) шість (šistʹ) сім (sim) ві́сім (vísim) де́в'ять (dévʺjatʹ)
1— де́сять (désjatʹ) одина́дцять (odynádcjatʹ) двана́дцять (dvanádcjatʹ) трина́дцять (trynádcjatʹ) чотирна́дцять (čotyrnádcjatʹ) п'ятна́дцять (pʺjatnádcjatʹ) шістна́дцять (šistnádcjatʹ) сімна́дцять (simnádcjatʹ) вісімна́дцять (visimnádcjatʹ) дев'ятна́дцять (devʺjatnádcjatʹ)
2— два́дцять (dvádcjatʹ) два́дцять оди́н (dvádcjatʹ odýn) два́дцять два (dvádcjatʹ dva) два́дцять три (dvádcjatʹ try) два́дцять чоти́ри (dvádcjatʹ čotýry) два́дцять п'ять (dvádcjatʹ pʺjatʹ) два́дцять шість (dvádcjatʹ šistʹ) два́дцять сім (dvádcjatʹ sim) два́дцять ві́сім (dvádcjatʹ vísim) два́дцять де́в'ять (dvádcjatʹ dévʺjatʹ)
3— три́дцять (trýdcjatʹ) три́дцять оди́н (trýdcjatʹ odýn) три́дцять два (trýdcjatʹ dva) три́дцять три (trýdcjatʹ try) три́дцять чоти́ри (trýdcjatʹ čotýry) три́дцять п'ять (trýdcjatʹ pʺjatʹ) три́дцять шість (trýdcjatʹ šistʹ) три́дцять сім (trýdcjatʹ sim) три́дцять ві́сім (trýdcjatʹ vísim) три́дцять де́в'ять (trýdcjatʹ dévʺjatʹ)
4— со́рок (sórok) со́рок оди́н (sórok odýn) со́рок два (sórok dva) со́рок три (sórok try) со́рок чоти́ри (sórok čotýry) со́рок п'ять (sórok pʺjatʹ) со́рок шість (sórok šistʹ) со́рок сім (sórok sim) со́рок ві́сім (sórok vísim) со́рок де́в'ять (sórok dévʺjatʹ)
5— п'ятдеся́т (pʺjatdesját) п'ятдеся́т оди́н (pʺjatdesját odýn) п'ятдеся́т два (pʺjatdesját dva) п'ятдеся́т три (pʺjatdesját try) п'ятдеся́т чоти́ри (pʺjatdesját čotýry) п'ятдеся́т п'ять (pʺjatdesját pʺjatʹ) п'ятдеся́т шість (pʺjatdesját šistʹ) п'ятдеся́т сім (pʺjatdesját sim) п'ятдеся́т ві́сім (pʺjatdesját vísim) п'ятдеся́т де́в'ять (pʺjatdesját dévʺjatʹ)
6— шістдеся́т (šistdesját) шістдеся́т оди́н (šistdesját odýn) шістдеся́т два (šistdesját dva) шістдеся́т три (šistdesját try) шістдеся́т чоти́ри (šistdesját čotýry) шістдеся́т п'ять (šistdesját pʺjatʹ) шістдеся́т шість (šistdesját šistʹ) шістдеся́т сім (šistdesját sim) шістдеся́т ві́сім (šistdesját vísim) шістдеся́т де́в'ять (šistdesját dévʺjatʹ)
7— сімдеся́т (simdesját) сімдеся́т оди́н (simdesját odýn) сімдеся́т два (simdesját dva) сімдеся́т три (simdesját try) сімдеся́т чоти́ри (simdesját čotýry) сімдеся́т п'ять (simdesját pʺjatʹ) сімдеся́т шість (simdesját šistʹ) сімдеся́т сім (simdesját sim) сімдеся́т ві́сім (simdesját vísim) сімдеся́т де́в'ять (simdesját dévʺjatʹ)
8— вісімдеся́т (visimdesját) вісімдеся́т оди́н (visimdesját odýn) вісімдеся́т два (visimdesját dva) вісімдеся́т три (visimdesját try) вісімдеся́т чоти́ри (visimdesját čotýry) вісімдеся́т п'ять (visimdesját pʺjatʹ) вісімдеся́т шість (visimdesját šistʹ) вісімдеся́т сім (visimdesját sim) вісімдеся́т ві́сім (visimdesját vísim) вісімдеся́т де́в'ять (visimdesját dévʺjatʹ)
9— дев'яно́сто (devʺjanósto) дев'яно́сто оди́н (devʺjanósto odýn) дев'яно́сто два (devʺjanósto dva) дев'яно́сто три (devʺjanósto try) дев'яно́сто чоти́ри (devʺjanósto čotýry) дев'яно́сто п'ять (devʺjanósto pʺjatʹ) дев'яно́сто шість (devʺjanósto šistʹ) дев'яно́сто сім (devʺjanósto sim) дев'яно́сто ві́сім (devʺjanósto vísim) дев'яно́сто де́в'ять (devʺjanósto dévʺjatʹ)

衍生詞

[编辑]

延伸閱讀

[编辑]
  • два in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
来自“https://zh.wiktionary.org/w/index.php?title=два&oldid=9536924”