книга

參見：кніга、књига 和 кънига

保加利亞語

詞源

來自原始斯拉夫語 *kъňiga。

發音

國際音標^(幫助): [ˈkniɡɐ]
音頻 (標準保加利亞語)： (檔案)
韻部：-iɡɐ
斷字^(幫助)：кни‧га

名詞

кни́га • (kníga) f (形容詞 кни́жен，指小詞 кни́жка 或 книжле́)

書
名冊
(過時) 一張紙
信，信件

變格

кни́га 的變格
	單數	複數
不定	кни́га kníga	кни́ги knígi
定指	кни́гата knígata	кни́гите knígite
呼格	кни́го knígo	кни́ги knígi

同義詞

(紙)： харти́я (hartíja)
(信)： писмо́ (pismó)

來源

книга in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Institut za bǎlgarski ezik)
книга in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Čitanka.Info)

車臣語

詞源

來自俄語 кни́га (kníga)。

名詞

книга (kniga) 類別? (複數 книгаш)

書

茲梁科米語

詞源

源自俄語 книга (kniga)。

發音

國際音標^(幫助): /ˈkɲiɡa/, [ˈkɲiɡä]
斷字：кни‧га

名詞

книга (kńiga)

書

變格

книга 的變格（詞幹：книга -）
		單數	複數
主格		книга (kńiga)	книгакнига (kńigakńiga)
賓格	I^*	книга (kńiga)	книгакнига (kńigakńiga)
賓格	II^*	книга ӧс]] (kńiga ös)	книгакнига ӧс]] (kńigakńiga ös)
工具格		книга ӧн]] (kńiga ön)	книгакнига ӧн]] (kńigakńiga ön)
伴隨格		книгакӧд (kńigaköd)	книгакнига кӧд]] (kńigakńiga köd)
欠格		книгатӧг (kńigatög)	книгакнига тӧг]] (kńigakńiga tög)
連續格		книгала (kńigala)	книгакнига ла]] (kńigakńiga la)
屬格		книгалӧн (kńigalön)	книгакнига лӧн]] (kńigakńiga lön)
奪格		книгалысь (kńigalyś)	книгакнига лысь]] (kńigakńiga lyś)
與格		книгалы (kńigaly)	книгакнига лы]] (kńigakńiga ly)
內格		книга ын]] (kńiga yn)	книгакнига ын]] (kńigakńiga yn)
出格		книга ысь]] (kńiga yś)	книгакнига ысь]] (kńigakńiga yś)
入格		книга ӧ]] (kńiga ö)	книгакнига ӧ]] (kńigakńiga ö)
始格		книгасянь (kńigaśań)	книгакнига сянь]] (kńigakńiga śań)
近格		книгалань (kńigalań)	книгакнига лань]] (kńigakńiga lań)
到格		книга ӧдз]] (kńiga ödź)	книгакнига ӧдз]] (kńigakńiga ödź)
經由格	I	книга ӧд]] (kńiga öd)	книгакнига ӧд]] (kńigakńiga öd)
經由格	II	книгаті (kńigati)	книгакнига ті]] (kńigakńiga ti)
^*) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。

книга 的所有格變格

第一人稱單數
		單數	複數
主格		книга ӧй]] (kńiga öj)	книгакнига ӧй]] (kńigakńiga öj)
賓格	I^*	книга ӧй]] (kńiga öj)	книгакнига ӧй]] (kńigakńiga öj)
賓格	II^*	книга ӧс]] (kńiga ös)	книгакнига ӧс]] (kńigakńiga ös)
工具格		книганам (kńiganam)	книгакнига нам]] (kńigakńiga nam)
伴隨格		книга ӧйкӧд]] (kńiga öjköd)	книгакнига ӧйкӧд]] (kńigakńiga öjköd)
欠格		книгатӧгым (kńigatögym)	книгакнига тӧгым]] (kńigakńiga tögym)
連續格		книга ӧйла]] (kńiga öjla)	книгакнига ӧйла]] (kńigakńiga öjla)
屬格		книга ӧйлӧн]] (kńiga öjlön)	книгакнига ӧйлӧн]] (kńigakńiga öjlön)
奪格		книга ӧйлысь]] (kńiga öjlyś)	книгакнига ӧйлысь]] (kńigakńiga öjlyś)
與格		книга ӧйлы]] (kńiga öjly)	книгакнига ӧйлы]] (kńigakńiga öjly)
內格		книгаам (kńigaam)	книгакнига ам]] (kńigakńiga am)
出格		книгасьым (kńigaśym)	книгакнига сьым]] (kńigakńiga śym)
入格		книгаам (kńigaam)	книгакнига ам]] (kńigakńiga am)
始格		книгасяньым (kńigaśańym)	книгакнига сяньым]] (kńigakńiga śańym)
近格		книгаланьым (kńigalańym)	книгакнига ланьым]] (kńigakńiga lańym)
到格		книга ӧдзым]] (kńiga ödźym)	книгакнига ӧдзым]] (kńigakńiga ödźym)
經由格	I	книга ӧдым]] (kńiga ödym)	книгакнига ӧдым]] (kńigakńiga ödym)
經由格	II	книгатіым (kńigatiym)	книгакнига тіым]] (kńigakńiga tiym)
^*) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。

第二人稱單數
		單數	複數
主格		книга ыд]] (kńiga yd)	книгакнига ыд]] (kńigakńiga yd)
賓格	I^*	книга ыд]] (kńiga yd)	книгакнига ыд]] (kńigakńiga yd)
賓格	II^*	книгатӧ (kńigatö)	книгакнига тӧ]] (kńigakńiga tö)
工具格		книганад (kńiganad)	книгакнига над]] (kńigakńiga nad)
伴隨格		книга ыдкӧд]] (kńiga ydköd)	книгакнига ыдкӧд]] (kńigakńiga ydköd)
欠格		книгатӧгыд (kńigatögyd)	книгакнига тӧгыд]] (kńigakńiga tögyd)
連續格		книга ыдла]] (kńiga ydla)	книгакнига ыдла]] (kńigakńiga ydla)
屬格		книга ыдлӧн]] (kńiga ydlön)	книгакнига ыдлӧн]] (kńigakńiga ydlön)
奪格		книга ыдлысь]] (kńiga ydlyś)	книгакнига ыдлысь]] (kńigakńiga ydlyś)
與格		книга ыдлы]] (kńiga ydly)	книгакнига ыдлы]] (kńigakńiga ydly)
內格		книгаад (kńigaad)	книгакнига ад]] (kńigakńiga ad)
出格		книгасьыд (kńigaśyd)	книгакнига сьыд]] (kńigakńiga śyd)
入格		книгаад (kńigaad)	книгакнига ад]] (kńigakńiga ad)
始格		книгасяньыд (kńigaśańyd)	книгакнига сяньыд]] (kńigakńiga śańyd)
近格		книгаланьыд (kńigalańyd)	книгакнига ланьыд]] (kńigakńiga lańyd)
到格		книга ӧдзыд]] (kńiga ödźyd)	книгакнига ӧдзыд]] (kńigakńiga ödźyd)
經由格	I	книга ӧдыд]] (kńiga ödyd)	книгакнига ӧдыд]] (kńigakńiga ödyd)
經由格	II	книгатіыд (kńigatiyd)	книгакнига тіыд]] (kńigakńiga tiyd)
^*) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。

第三人稱單數
		單數	複數
主格		книга ыс]] (kńiga ys)	книгакнига ыс]] (kńigakńiga ys)
賓格	I^*	книга ыс]] (kńiga ys)	книгакнига ыс]] (kńigakńiga ys)
賓格	II^*	книгасӧ (kńigasö)	книгакнига сӧ]] (kńigakńiga sö)
工具格		книганас (kńiganas)	книгакнига нас]] (kńigakńiga nas)
伴隨格		книга ыскӧд]] (kńiga ysköd)	книгакнига ыскӧд]] (kńigakńiga ysköd)
欠格		книгатӧгыс (kńigatögys)	книгакнига тӧгыс]] (kńigakńiga tögys)
連續格		книга ысла]] (kńiga ysla)	книгакнига ысла]] (kńigakńiga ysla)
屬格		книга ыслӧн]] (kńiga yslön)	книгакнига ыслӧн]] (kńigakńiga yslön)
奪格		книга ыслысь]] (kńiga yslyś)	книгакнига ыслысь]] (kńigakńiga yslyś)
與格		книга ыслы]] (kńiga ysly)	книгакнига ыслы]] (kńigakńiga ysly)
內格		книгаас (kńigaas)	книгакнига ас]] (kńigakńiga as)
出格		книгасьыс (kńigaśys)	книгакнига сьыс]] (kńigakńiga śys)
入格		книгаас (kńigaas)	книгакнига ас]] (kńigakńiga as)
始格		книгасяньыс (kńigaśańys)	книгакнига сяньыс]] (kńigakńiga śańys)
近格		книгаланьыс (kńigalańys)	книгакнига ланьыс]] (kńigakńiga lańys)
到格		книга ӧдзыс]] (kńiga ödźys)	книгакнига ӧдзыс]] (kńigakńiga ödźys)
經由格	I	книга ӧдыс]] (kńiga ödys)	книгакнига ӧдыс]] (kńigakńiga ödys)
經由格	II	книгатіыс (kńigatiys)	книгакнига тіыс]] (kńigakńiga tiys)
^*) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。

第一人稱複數
		單數	複數
主格		книганым (kńiganym)	книгакнига ным]] (kńigakńiga nym)
賓格	I^*	книганым (kńiganym)	книгакнига ным]] (kńigakńiga nym)
賓格	II^*	книганымӧ (kńiganymö)	книгакнига нымӧ]] (kńigakńiga nymö)
工具格		книгананым (kńigananym)	книгакнига наным]] (kńigakńiga nanym)
伴隨格		книганымкӧд (kńiganymköd)	книгакнига нымкӧд]] (kńigakńiga nymköd)
欠格		книгатӧгным (kńigatögnym)	книгакнига тӧгным]] (kńigakńiga tögnym)
連續格		книганымла (kńiganymla)	книгакнига нымла]] (kńigakńiga nymla)
屬格		книганымлӧн (kńiganymlön)	книгакнига нымлӧн]] (kńigakńiga nymlön)
奪格		книганымлысь (kńiganymlyś)	книгакнига нымлысь]] (kńigakńiga nymlyś)
與格		книганымлы (kńiganymly)	книгакнига нымлы]] (kńigakńiga nymly)
內格		книгааным (kńigaanym)	книгакнига аным]] (kńigakńiga anym)
出格		книгасьыным (kńigaśynym)	книгакнига сьыным]] (kńigakńiga śynym)
入格		книгааным (kńigaanym)	книгакнига аным]] (kńigakńiga anym)
始格		книгасяньыным (kńigaśańynym)	книгакнига сяньыным]] (kńigakńiga śańynym)
近格		книгаланьыным (kńigalańynym)	книгакнига ланьыным]] (kńigakńiga lańynym)
到格		книга ӧдзыным]] (kńiga ödźynym)	книгакнига ӧдзыным]] (kńigakńiga ödźynym)
經由格	I	книга ӧдыным]] (kńiga ödynym)	книгакнига ӧдыным]] (kńigakńiga ödynym)
經由格	II	книгатіыным (kńigatiynym)	книгакнига тіыным]] (kńigakńiga tiynym)
^*) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。

第二人稱複數
		單數	複數
主格		книганыд (kńiganyd)	книгакнига ныд]] (kńigakńiga nyd)
賓格	I^*	книганыд (kńiganyd)	книгакнига ныд]] (kńigakńiga nyd)
賓格	II^*	книганытӧ (kńiganytö)	книгакнига нытӧ]] (kńigakńiga nytö)
工具格		книгананыд (kńigananyd)	книгакнига наныд]] (kńigakńiga nanyd)
伴隨格		книганыдкӧд (kńiganydköd)	книгакнига ныдкӧд]] (kńigakńiga nydköd)
欠格		книгатӧгныд (kńigatögnyd)	книгакнига тӧгныд]] (kńigakńiga tögnyd)
連續格		книганыдла (kńiganydla)	книгакнига ныдла]] (kńigakńiga nydla)
屬格		книганыдлӧн (kńiganydlön)	книгакнига ныдлӧн]] (kńigakńiga nydlön)
奪格		книганыдлысь (kńiganydlyś)	книгакнига ныдлысь]] (kńigakńiga nydlyś)
與格		книганыдлы (kńiganydly)	книгакнига ныдлы]] (kńigakńiga nydly)
內格		книгааныд (kńigaanyd)	книгакнига аныд]] (kńigakńiga anyd)
出格		книгасьыныд (kńigaśynyd)	книгакнига сьыныд]] (kńigakńiga śynyd)
入格		книгааныд (kńigaanyd)	книгакнига аныд]] (kńigakńiga anyd)
始格		книгасяньыныд (kńigaśańynyd)	книгакнига сяньыныд]] (kńigakńiga śańynyd)
近格		книгаланьыныд (kńigalańynyd)	книгакнига ланьыныд]] (kńigakńiga lańynyd)
到格		книга ӧдзыныд]] (kńiga ödźynyd)	книгакнига ӧдзыныд]] (kńigakńiga ödźynyd)
經由格	I	книга ӧдыныд]] (kńiga ödynyd)	книгакнига ӧдыныд]] (kńigakńiga ödynyd)
經由格	II	книгатіыныд (kńigatiynyd)	книгакнига тіыныд]] (kńigakńiga tiynyd)
^*) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。

第三人稱複數
		單數	複數
主格		книганыс (kńiganys)	книгакнига ныс]] (kńigakńiga nys)
賓格	I^*	книганыс (kńiganys)	книгакнига ныс]] (kńigakńiga nys)
賓格	II^*	книганысӧ (kńiganysö)	книгакнига нысӧ]] (kńigakńiga nysö)
工具格		книгананыс (kńigananys)	книгакнига наныс]] (kńigakńiga nanys)
伴隨格		книганымкӧс (kńiganymkös)	книгакнига нымкӧс]] (kńigakńiga nymkös)
欠格		книгатӧгныс (kńigatögnys)	книгакнига тӧгныс]] (kńigakńiga tögnys)
連續格		книганысла (kńiganysla)	книгакнига нысла]] (kńigakńiga nysla)
屬格		книганыслӧн (kńiganyslön)	книгакнига ныслӧн]] (kńigakńiga nyslön)
奪格		книганыслысь (kńiganyslyś)	книгакнига ныслысь]] (kńigakńiga nyslyś)
與格		книганыслы (kńiganysly)	книгакнига ныслы]] (kńigakńiga nysly)
內格		книгааныс (kńigaanys)	книгакнига аныс]] (kńigakńiga anys)
出格		книгасьыныс (kńigaśynys)	книгакнига сьыныс]] (kńigakńiga śynys)
入格		книгааныс (kńigaanys)	книгакнига аныс]] (kńigakńiga anys)
始格		книгасяньыныс (kńigaśańynys)	книгакнига сяньыныс]] (kńigakńiga śańynys)
近格		книгаланьыныс (kńigalańynys)	книгакнига ланьыныс]] (kńigakńiga lańynys)
到格		книга ӧдзыныс]] (kńiga ödźynys)	книгакнига ӧдзыныс]] (kńigakńiga ödźynys)
經由格	I	книга ӧдыныс]] (kńiga ödynys)	книгакнига ӧдыныс]] (kńigakńiga ödynys)
經由格	II	книгатіыныс (kńigatiynys)	книгакнига тіыныс]] (kńigakńiga tiynys)
^*) 有生名詞幾乎僅使用 II 型賓格結尾，而無生名詞可以使用 I 型或 II 型，且前者比後者常用。

來源

A. I. Podorova, editor (1948年) Коми-Русский словарь [Komi-Russian dictionary]，Syktyvkar：Коми Государственное Издательство，第 94 頁
D. V. Bubrikh (1949年) Грамматика литературного Коми языка [Grammar of the literary Komi language]，Leningrad，第 19 頁
L. M. Beznosikova; E. A. Ajbabina; R. I. Kosnyreva (2000年) Коми-Русский словарь [Komi-Russian dictionary]，ISBN 5-7555-0679-5，第 274 頁

馬其頓語

詞源

來自原始斯拉夫語 *kъňiga。

發音

國際音標^(幫助): [ˈkniɡa]
音頻： (檔案)

名詞

книга • (kniga) f (複數 книги，關係形容詞 книжен 或 книжевен，指小 книвче 或 книже)

書
(古舊) 一張紙

變格

^{The template Template:Mk-decl-noun-table does not use the parameter(s): col_sg2=
col_pl2=
col_sg=книгје
col_pl=
n=
Please see Module:checkparams for help with this warning.}

*книга* 的變格
	單數	複數
不定	книга (kniga)	книги (knigi)
定指（遠近未知）	книгата (knigata)	книгите (knigite)
定指（近指）	книгава (knigava)	книгиве (knigive)
定指（遠指）	книгана (knigana)	книгине (knigine)
呼格	книго (knigo)	книги (knigi)

俄語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *kъňiga。

發音

國際音標^(幫助): [ˈknʲiɡə]
音頻： (檔案)

名詞

кни́га • (kníga) f 無生 (屬格 кни́ги，主格複數 кни́ги，屬格複數 книг，關係形容詞 кни́жный，指小詞 кни́жка 或 кни́жечка 或 кни́жица，貶稱詞 книжо́нка)

書
- 1937，利翁·福伊希特万格，莫斯科1937年：為我的朋友描述我的旅行 2. 墨守成規與個人主義，頁 42:
  Кни́ги представля́ют собо́й не́что це́нное, хотя́ и продаю́тся по весьма́ дешёвым це́нам, так что когда́ мне сказа́ли: «де́ньги Вы мо́жете оставля́ть неза́пертыми, но кни́ги свои́ держи́те, пожа́луйста, под замко́м», то я отнёсся к э́тому не про́сто как к шу́тке.
  Knígi predstavljájut sobój néčto cénnoje, xotjá i prodajútsja po vesʹmá dešóvym cénam, tak što kogdá mne skazáli: “dénʹgi Vy móžete ostavljátʹ nezápertymi, no knígi svoí deržíte, požálujsta, pod zamkóm”, to ja otnjóssja k étomu ne prósto kak k šútke.
  雖然書本賣得很便宜，但卻是珍貴的東西。當有人告訴我錢可以放在外面，但書本要鎖起來保管時，我沒把這句話當玩笑。
Он преподнёс ей кни́гу. ― On prepodnjós jej knígu. ― 他送給她一本書。
冊（系列書籍的分節）
簿

變格

кни́га 的變格 (inan 陰性-form 軟腭音詞幹 accent-a)

	單數	複數
主格	кни́га kníga	кни́ги knígi
屬格	кни́ги knígi	кни́г kníg
與格	кни́ге kníge	кни́гам knígam
賓格	кни́гу knígu	кни́ги knígi
工具格	кни́гой, кни́гою knígoj, knígoju	кни́гами knígami
前置格	кни́ге kníge	кни́гах knígax

кни́га 的旧变格（改革前）形式 (inan 陰性-form 軟腭音詞幹 accent-a)

	單數	複數
主格	кни́га kníga	кни́ги knígi
屬格	кни́ги knígi	кни́гъ kníg
與格	кни́гѣ knígě	кни́гамъ knígam
賓格	кни́гу knígu	кни́ги knígi
工具格	кни́гой, кни́гою knígoj, knígoju	кни́гами knígami
前置格	кни́гѣ knígě	кни́гахъ knígax

衍生詞

кни́га за семью́ печа́тями (kníga za semʹjú pečátjami) — 一無所知的事物，謎，神秘
конто́рская кни́га f (kontórskaja kníga)
счётная кни́га f (sčótnaja kníga)

派生詞

→ 楚瓦什語: кӗнеке (kĕnek̬e)
→ 車臣語: книга (kniga)
→ 鄂溫克語: книга (kņiga)
→ 哈卡斯語: книга (kniga)
→ 基爾丁薩米語: кнӣга (knīga)
→ 茲梁科米語: книга (kńiga)
→ 立陶宛語: knygà
→ 波蘭語: kniga
→ 雅庫特語: кинигэ (kinige)
→ 達爾金語: кинига (kiniga)

烏克蘭語

詞源

來自原始斯拉夫語 *kъňiga。

發音

國際音標^(幫助): [ˈknɪɦɐ]
音頻： (檔案)

名詞

кни́га (knýha) f 無生 (屬格 кни́ги，主格複數 кни́ги，屬格複數 книг，關係形容詞 кни́жний，指小 кни́жечка)

書
近義詞：кни́жка (knýžka)

變格

*кни́га* 的變格
（inan，硬音陰性，重音模式-a）
	單數	複數
主格	кни́га knýha	кни́ги knýhy
屬格	кни́ги knýhy	книг knyh
與格	кни́зі knýzi	кни́гам knýham
賓格	кни́гу knýhu	кни́ги knýhy
工具格	кни́гою knýhoju	кни́гами knýhamy
方位格	кни́зі knýzi	кни́гах knýhax
呼格	кни́го knýho	кни́ги knýhy

來源

книга in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
книга in Horox (slovozmina)

保加利亞語

詞源

發音

名詞

變格

同義詞

來源

車臣語

詞源

名詞

茲梁科米語

詞源

發音

名詞

變格

來源

馬其頓語

詞源

發音

名詞

變格

俄語

詞源

發音

名詞

變格

衍生詞

相關詞

派生詞

烏克蘭語

詞源

發音

名詞

變格

來源