печаль

古教會斯拉夫語

名詞

печаль (pečalĭ) f

1. 痛苦，悲傷
   • 出自《亞希夸的故事》：

     и печальна ꙋтеши б҃лгыми своими словѣси.

     i pečalĭna uteši b:lgymi svoimi slověsi.

     （請為本引文添加中文翻譯）

變格

печаль 的變格（i-stem）

	單數	雙數	複數
主格	печаль pečalĭ	печали pečali	печали pečali
屬格	печали pečali	печалью, печалию pečalĭju, pečaliju	печальи, печалии pečalĭi, pečalii
與格	печали pečali	печальма pečalĭma	печальмъ pečalĭmŭ
賓格	печаль pečalĭ	печали pečali	печали pečali
工具格	печальѭ, печалиѭ pečalĭjǫ, pečalijǫ	печальма pečalĭma	печальми pečalĭmi
方位格	печали pečali	печалью, печалию pečalĭju, pečaliju	печальхъ pečalĭxŭ
呼格	печали pečali	печали pečali	печальѥ, печалиѥ pečalĭje, pečalije

衍生詞

• беспечалие (bespečalie)
• беспечальнъ (bespečalĭnŭ)
• непопечение (nepopečenie)
• опечалити (opečaliti)
• печаливъ (pečalivŭ)
• печалити (pečaliti)
• печаловати (pečalovati)
• печальнъ (pečalĭnŭ)
• печение (pečenie)
• попечение (popečenie)
• хлѣбопечьць (xlěbopečĭcĭ)

來源

• Андрей Бояджиев, Старобългарска читанка, София, 2016.

俄語

發音

• 國際音標^(幫助): [pʲɪˈt͡ɕælʲ]

詞源1

與печь (pečʹ，“烘烤”)相關。繼承自古東斯拉夫語 печаль (pečalĭ，“悲傷，擔憂，厭惡”)，來自原始斯拉夫語 *pečalь，來自*peťi (“烘烤”)。與горе́ть (gorétʹ，“燃燒，被火吞噬”)相關的го́ре (góre，“悲傷，苦惱，難過，不幸，災難”)也有類似的含意變化。

名詞

печа́ль • (pečálʹ) f 無生 (屬格 печа́ли，主格複數 печа́ли，屬格複數 печа́лей，指小詞 печа́лька)

1. 悲傷，哀痛，憂愁
   • 1829，亞歷山大·普希金，“На холмах Грузии... [在格魯吉亞的山崗上…]”, in (請指定書籍名或刊物名)‎^[1]，存檔自the original on 28 February 2009:

     На хо́лмах Гру́зии лежи́т ночна́я мгла́;
     Шуми́т Ара́гва пре́до мно́ю.
     Мне гру́стно и легко́; печа́ль моя́ светла́;
     Печа́ль моя́ полна́ тобо́ю,
     Тобо́й, одно́й тобо́й... Уны́нья моего́
     Ничто́ не му́чит, не трево́жит,
     И се́рдце вно́вь гори́т и лю́бит — оттого́,
     Что не люби́ть оно́ не мо́жет.

     Na xólmax Grúzii ležít nočnája mglá;
     Šumít Arágva prédo mnóju.
     Mne grústno i lexkó; pečálʹ mojá svetlá;
     Pečálʹ mojá polná tobóju,
     Tobój, odnój tobój... Unýnʹja mojevó
     Ništó ne múčit, ne trevóžit,
     I sérdce vnóvʹ gorít i ljúbit — ottovó,
     Što ne ljubítʹ onó ne móžet.

     夜雾笼罩在格鲁吉亚山岗，
     面前的阿拉格维河水声激荡。
     又愁闷又轻松，我的忧伤透着纯净的光；
     我的忧伤中充满了你，
     你，只有你……我的忧郁
     不会痛苦，不会惊慌，
     心重又燃起爱火——只因
     心不由自主，将你爱上。^{（童宁译）}

     （хо́лмах 的重音形為古教會斯拉夫語）

變格

печа́ль 的變格 (inan 陰性-form 3rd-decl accent-a) 

	單數	複數
主格	печа́ль pečálʹ	печа́ли pečáli
屬格	печа́ли pečáli	печа́лей pečálej
與格	печа́ли pečáli	печа́лям pečáljam
賓格	печа́ль pečálʹ	печа́ли pečáli
工具格	печа́лью pečálʹju	печа́лями pečáljami
前置格	печа́ли pečáli	печа́лях pečáljax

衍生詞

• печа́льник (pečálʹnik)
• печа́льный (pečálʹnyj)
• печа́лить (pečálitʹ)
• беспе́чный (bespéčnyj)

詞源2

動詞

печа́ль • (pečálʹ)

1. печа́лить (pečálitʹ) 的第二人稱單數命令式非完整體

烏克蘭語

發音

• 國際音標^(幫助): [peˈt͡ʃalʲ]

詞源1

繼承自古東斯拉夫語 печаль (pečalĭ，“悲傷，擔憂，厭惡”)，來自原始斯拉夫語 *pečalь，來自*pekti (“烘烤”)。

名詞

печа́ль (pečálʹ) f 無生 (屬格 печа́лі，主格複數 печа́лі，屬格複數 печа́лей，關係形容詞 печа́льний)

1. 悲傷，哀痛

變格

печа́ль 的變格
（inan，第三變格陰性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	печа́ль pečálʹ	печа́лі pečáli
屬格	печа́лі pečáli	печа́лей pečálej
與格	печа́лі pečáli	печа́лям pečáljam
賓格	печа́ль pečálʹ	печа́лі pečáli
工具格	печа́ллю pečállju	печа́лями pečáljamy
方位格	печа́лі pečáli	печа́лях pečáljax
呼格	печа́ле pečále	печа́лі pečáli

衍生詞

• запеча́лля (zapečállja)
• печа́ли́ти (pečálýty)
• печалі́ти (pečalíty)
• печалови́тий (pečalovýtyj)
• печа́лувати (pečáluvaty)
• печа́луватися (pečáluvatysja)
• печа́льний (pečálʹnyj)

詞源2

動詞

печа́ль (pečálʹ)

1. печа́лити (pečályty) 的第二人稱單數命令式非完整體

延伸閱讀

• печаль in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• печаль in Horox (slovozmina)
• печаль in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)