мати

马其顿语

词源

源自原始斯拉夫語 *mǫtiti。

发音

• 國際音標^(幫助): [ˈmati]

动词

мати • (mati) 非完 (完整體 измати)

1. (及物) 攪動
2. (不及物) 密謀
3. (及物) 騙取
4. (及物) 使模糊

變位

мати的變位（非完整體，現在時以-и結尾）

л-分詞	未完成式	不定過去時	非限定形式
陽性	мател	—	動詞性形容詞〈陽／单〉	матен
陰性	матела	—	動詞性副詞	матејќи
中性	матело	—	動詞性名詞	матење
複數	мателе	—
	現在時	未完成式	不定過去時	祈使語氣
第一人稱單數	матам	матев	—	—
第二人稱單數	матиш	матеше	—	мати
第三人稱單數	мати	матеше	—	—
第一人稱複數	матиме	матевме	—	—
第二人稱複數	матите	матевте	—	матете
第三人稱複數	матат	матеа	—	—
複合時態
完成式	сум мател		сум（第三人稱除外）的現在時 + 未完成式л-分詞
има-完成式	имам матено		има的現在時 + 中性單數動詞性形容詞
過去完成式	бев мател		сум的未完成式 + 未完成式л-分詞
има-過去完成式	имав матено		има的未完成式 + 中性單數動詞性形容詞
има-間接引語完成式	сум имал матено		има的完成式 + 中性單數動詞性形容詞
將來式	ќе матам		ќе + 現在時
има-將來式	ќе имам матено		има的將來式 + 中性單數動詞性形容詞
過去將來式	ќе матев		ќе + 未完成式
има-過去將來式	ќе имав матено		ќе + има-過去將來式
間接引語將來式	ќе сум мател		ќе + 未完成式л-分詞
има-間接引語將來式	ќе сум имал матено		ќе + има-間接引語完成式
條件式	би мател		би + 未完成式л-分詞
има-條件式	би имал матено		би + има的л-分詞 + 中性單數動詞性形容詞

古教會斯拉夫語

其他形式

• ⰿⰰⱅⰹ (mati) — 格拉哥里字母

词源

源自原始斯拉夫語 *mati。

名词

мати (mati) f

1. 母親

变格

мати 的變格（r-詞幹）

	單數	雙數	複數
主格	мати mati	матери materi	матери materi
屬格	матере matere	матероу materu	матеръ materŭ
與格	матери materi	матерьма materĭma	матерьмъ materĭmŭ
賓格	матерь materĭ	матери materi	матери materi
工具格	матерьѭ materĭjǫ	матерьма materĭma	матерьми materĭmi
方位格	матери materi	матероу materu	матерьхъ materĭxŭ
呼格	мати mati	матери materi	матери materi

参见

古教會斯拉夫語中的家庭詞語

отьчьство (otĭčĭstvo，“家庭”)	男性	女性
雙親 родител҄ь (roditelʹĭ)	отьць (otĭcĭ)、авва (avva，“父親”)	мати (mati，“母親”)
兄弟姐妹	братръ (bratrŭ，“兄弟”)	сестра (sestra，“姐妹”)
子女	сꙑнъ (synŭ，“兒子”)	дъщи (dŭšti，“女兒”)
祖父母	дѣдъ (dědŭ，“祖父”)	баба (baba，“祖母”)
孫子女	въноукъ (vŭnukŭ，“孫子”)	– (“孫女”)
曾祖父母	прѣдѣдъ (prědědŭ，“曾祖父”)	– (“曾祖母”)
母親的兄弟姐妹	оуи (ui，“舅父”)	– (“姨母”)
父親的兄弟姐妹	стрꙑи (stryi，“伯父、叔父”)	– (“姑媽”)
兄弟姐妹的子女	братанъ (bratanŭ)、сꙑновь (synovĭ)、сꙑновьць (synovĭcĭ，“姪兒、外甥”)	братана (bratana，“姪女、外甥女”)
堂表親	братоучѧдъ (bratučędŭ，“堂兄弟、表兄弟”)	братоучѧда (bratučęda，“堂姐妹、表姐妹”)
配偶	мѫжь (mǫžĭ)、чрьтожьникъ (črĭtožĭnikŭ)、малъженъ (malŭženŭ，“丈夫”)	жена (žena)、чрьтожьница (črĭtožĭnica)、съложь (sŭložĭ，“妻子”)
妻子的雙親	тьсть (tĭstĭ，“岳父”)	тьща (tĭšta，“岳母”)
丈夫的雙親	свекръ (svekrŭ，“家翁”)	свекрꙑ (svekry，“家婆”)
丈夫的兄弟姐妹	дєвєръ (deverŭ，“大伯子、小叔子”)	зълꙑ (zŭly，“大姨子、小姨子”)
子女的配偶	зѧть (zętĭ，“女婿”)	снъха (snŭxa，“媳婦”)
丈夫兄弟的配偶	–	етрꙑ (etry)、кѫпетра (kǫpetra，“嫂嫂”)
前配偶所生的孩子	пасторъкъ (pastorŭkŭ，“繼子”)	– (“繼女”)
繼父母	отьчимъ (otĭčimŭ，“繼父”)	мащеха (maštexa，“繼母”)

古东斯拉夫语

词源

源自原始斯拉夫語 *mati。

发音

• 國際音標^(幫助): /ˈmɑtʲi/
• 斷字：ма‧ти

名词

мати (mati) f

1. 母親
2. 基礎

变格

мати的變格（r-詞幹）

	單數	雙數	複數
主格	мати mati	матери materi	матере matere
屬格	матере matere	матеру materu	матеръ materŭ
與格	матери materi	матерьма materĭma	матерьмъ materĭmŭ
賓格	матерь materĭ	матери materi	матери materi
工具格	матерьѭ materĭjǫ	матерьма materĭma	матерьми materĭmi
方位格	матере matere	матеру materu	матерьхъ materĭxŭ
呼格	мати mati	матери materi	матере matere

同類詞彙

• отьць (otĭcĭ，“父親”)

派生語彙

• 白俄羅斯語: ма́ці (máci)
• 俄語: мать (matʹ)，ма́ти (máti) (古旧)
• 盧森尼亞語: ма́ти (máty)
• 烏克蘭語: ма́ти (máty)

参考资料

• Sreznevsky, Izmail (1902年)，“мати”，Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄語)，第 2: Л – П 卷，Saint Petersburg：Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences，第 118 頁

俄语

发音

• 國際音標^(幫助): [ˈmatʲɪ]

名词

ма́ти • (máti) f 有生 (屬格 ма́тери，主格複數 ма́тери，屬格複數 матере́й)

1. мать (matʹ)的棄用形式

变格

ма́ти^△ 的變格 (anim 陰性-form 3rd-decl accent-e irreg) 

	單數	複數
主格	ма́ти△ máti△	ма́тери máteri
屬格	ма́тери máteri	матере́й materéj
與格	ма́тери máteri	матеря́м materjám
賓格	ма́ти△ máti△	матере́й materéj
工具格	ма́терью máterʹju	матеря́ми, матерьми́△ materjámi, materʹmí△
前置格	ма́тери máteri	матеря́х materjáx

^△ 不規則。

卢森尼亚语

词源

源自古東斯拉夫語 мати (mati)，源自原始斯拉夫語 *mati。

名词

мати (maty)

1. 母親

   Няньо і мати Енді Варгола ― Njanʹo i maty Endi Varhola ― 安迪·沃荷的父母

塞尔维亚-克罗地亚语

词源

源自原始斯拉夫語 *mati。

发音

• 國際音標^(幫助): /mâti/

• mȁti：

  (檔案)

• 斷字：ма‧ти

名词

ма̏ти f (拉丁字母拼寫 mȁti)

1. 母親

   近義詞：ма̑јка

变格

мати 的變格

	單數	複數
主格	ма̏ти/ма̏те̄р	матере
屬格	ма̏тере̄	матера
與格	ма̏тери	матерама
賓格	ма̏те̄р	матере
呼格	мати	матере
方位格	ма̏тери	матерама
工具格	матером	матерама

衍生词汇

• матерѐтина
• матерѐшина
• ма̏терин
• ма̏терӣнскӣ
• ма̏терӣнство
• ма̏терињӣ
• ма̏терице
• ма̏теричнӣ
• ма̏терница
• ма̀те̄рњӣ
• матеру̀сина

乌克兰语

发音

• 國際音標^(幫助): [ˈmate]

• 音频：

  (檔案)

词源1

源自古東斯拉夫語 мати (mati)，源自原始斯拉夫語 *mati，源自原始印歐語 *méh₂tēr。

名词

ма́ти (máty) f 個人 (屬格 ма́тері，主格複數 матері́，屬格複數 матері́в)

1. 母親

   近義詞：ма́ма (máma)、(不太常用) не́ня (nénja)

变格

ма́ти 的變格
（pers，第三變格陰性，重音模式-c，і-е）

	單數	複數
主格	ма́ти máty	матері́ materí
屬格	ма́тері máteri	матері́в materív
與格	ма́тері máteri	матеря́м materjám
賓格	ма́тір mátir	матері́в materív
工具格	ма́тір'ю mátirʺju	матеря́ми materjámy
方位格	ма́тері máteri	матеря́х materjáx
呼格	ма́ти máty	матері́ materí

词源2

源自原始斯拉夫語 *jьmati。

动词

ма́ти (máty) 非完

1. 擁有

   Якщо́ роботода́вець відправля́є у відря́дження жі́нку, яка́ ма́є дити́ну ві́ком до трьох ро́ків, це вважа́тиметься пору́шенням законода́вства.

   Jakščó robotodávecʹ vidpravljáje u vidrjádžennja žínku, jaká máje dytýnu víkom do trʹox rókiv, ce vvažátymetʹsja porúšennjam zakonodávstva.

   如果僱主要求有三歲以下小孩的女員工出差，將會被視作違法。

變位

ма́ти, мать 的變位（1a類，非完整體，及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。

非完整體
不定式	ма́ти, мать máty, matʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	—
副詞性	ма́ючи májučy	ма́вши mávšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	ма́ю máju	бу́ду ма́ти, бу́ду ма́ть, ма́тиму búdu máty, búdu mátʹ, mátymu
第二人稱單數 ти	ма́єш máješ	бу́деш ма́ти, бу́деш ма́ть, ма́тимеш búdeš máty, búdeš mátʹ, mátymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	ма́є máje	бу́де ма́ти, бу́де ма́ть, ма́тиме búde máty, búde mátʹ, mátyme
第一人稱複數 ми	ма́єм, ма́ємо májem, májemo	бу́демо ма́ти, бу́демо ма́ть, ма́тимемо, ма́тимем búdemo máty, búdemo mátʹ, mátymemo, mátymem
第二人稱複數 ви	ма́єте májete	бу́дете ма́ти, бу́дете ма́ть, ма́тимете búdete máty, búdete mátʹ, mátymete
第三人稱複數 вони	ма́ють májutʹ	бу́дуть ма́ти, бу́дуть ма́ть, ма́тимуть búdutʹ máty, búdutʹ mátʹ, mátymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	ма́ймо májmo
第二人稱	май maj	ма́йте májte
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	мав mav	ма́ли mály
陰性 я / ти / вона	ма́ла mála
中性 воно	ма́ло málo

参考资料

• мати in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• мати in Horox (slovozmina)
• мати in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)

延伸阅读

• Hrinchenko, Borys, editor (1924年)，“мати”，Словарь української мови [Dictionary of the Ukrainian Language] (俄語)，第 1: А – Н 卷，Berlin：Ukrainske Slowo，第 945 頁