думати

烏克蘭語

詞源

源自古東斯拉夫語 думати (dumati)，源自原始斯拉夫語 *dumati；派生自哥特語 𐌳𐍉𐌼𐌾𐌰𐌽 (dōmjan)或原始斯拉夫語 *dъmǫ。

發音

國際音標^(幫助): [ˈdumɐte]
音頻： (檔案)

動詞

ду́мати (dúmaty) 非完 (完整體 поду́мати)

變位

ду́мати, ду́мать 的變位（1a類，非完整體，不及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。
非完整體
不定式	ду́мати, ду́мать dúmaty, dúmatʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	—
副詞性	ду́маючи dúmajučy	ду́мавши dúmavšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	ду́маю dúmaju	бу́ду ду́мати, бу́ду ду́мать, ду́матиму búdu dúmaty, búdu dúmatʹ, dúmatymu
第二人稱單數 ти	ду́маєш dúmaješ	бу́деш ду́мати, бу́деш ду́мать, ду́матимеш búdeš dúmaty, búdeš dúmatʹ, dúmatymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	ду́має dúmaje	бу́де ду́мати, бу́де ду́мать, ду́матиме búde dúmaty, búde dúmatʹ, dúmatyme
第一人稱複數 ми	ду́маєм, ду́маємо dúmajem, dúmajemo	бу́демо ду́мати, бу́демо ду́мать, ду́матимемо, ду́матимем búdemo dúmaty, búdemo dúmatʹ, dúmatymemo, dúmatymem
第二人稱複數 ви	ду́маєте dúmajete	бу́дете ду́мати, бу́дете ду́мать, ду́матимете búdete dúmaty, búdete dúmatʹ, dúmatymete
第三人稱複數 вони	ду́мають dúmajutʹ	бу́дуть ду́мати, бу́дуть ду́мать, ду́матимуть búdutʹ dúmaty, búdutʹ dúmatʹ, dúmatymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	ду́маймо dúmajmo
第二人稱	ду́май dúmaj	ду́майте dúmajte
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	ду́мав dúmav	ду́мали dúmaly
陰性 я / ти / вона	ду́мала dúmala
中性 воно	ду́мало dúmalo

派生詞

ду́матися 非完 (dúmatysja)

帶前綴動詞

виду́мувати 非完 (vydúmuvaty), ви́думати 完 (výdumaty)
обду́мувати 非完 (obdúmuvaty), обду́мати 完 (obdúmaty)
переду́мувати 非完 (peredúmuvaty), переду́мати 完 (peredúmaty)
приду́мувати 非完 (prydúmuvaty), приду́мати 完 (prydúmaty)
розду́мувати 非完 (rozdúmuvaty), розду́мати 完 (rozdúmaty)

參考資料

Melnychuk, O. S., editor (1985年)，“думати”，Етимологічний словник української мови [烏克蘭語詞源詞典] (烏克蘭語)，第 2: Д – Копці 卷，Kyiv：Naukova Dumka，第 144 頁
думати in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
думати in Horox (slovozmina)
думати in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)