золото

古东斯拉夫语

词源

来自原始斯拉夫语 *zȏlto。

名词

золото (zoloto) n

1. 金
   • Template:R:orv:izb1076

     […] и придосте къ стоборию золотьмь покръвеноу· и полаты зѣло славьны и красьны· и зьрѧштю созоменоу тамо·

     […] i pridoste kŭ stoboriju zolotĭmĭ pokrŭvenu· i polaty zělo slavĭny i krasĭny· i zĭręštju sozomenu tamo·

     （请为本引文添加中文翻译）

变格

золото的变格（硬音o-词干）

	单数	双数	复数
主格	золото zoloto	золотѣ zolotě	золота zolota
属格	золота zolota	золоту zolotu	золотъ zolotŭ
与格	золоту zolotu	золотома zolotoma	золотомъ zolotomŭ
宾格	золото zoloto	золотѣ zolotě	золота zolota
工具格	золотъмь zolotŭmĭ	золотома zolotoma	золотꙑ zoloty
方位格	золотѣ zolotě	золоту zolotu	золотѣхъ zolotěxŭ
呼格	золото zoloto	золотѣ zolotě	золота zolota

派生词

• 白俄罗斯语: зо́лата (zólata)
• 俄语: зо́лото (zóloto)
• 乌克兰语: зо́лото (zóloto)

来源

• Template:R:ru:SRJa1117
• Sreznevsky, Izmail (1893), “золото”, Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄语), 卷1: А – К, Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, 页995

俄语

золото

词源

继承自古东斯拉夫语 золото (zoloto)，来自原始斯拉夫语 *zolto，来自原始印欧语 *ǵʰolh₃tom (o-grade)，来自*ǵʰelh₃- (“黄；微光，闪耀”)。зла́то (zláto)的同源对似词，源自教会斯拉夫语 злато (zlato)。 对照乌克兰语 золото (zoloto)、白俄罗斯语 золата (zólata)、保加利亞語 and 马其顿语 злато (zlato)、捷克語, 塞爾維亞-克羅地亞語, 斯洛文尼亞語, and 斯洛伐克语 zlato、波蘭語, 卡舒比語, 下索布語, and 上索布语 złoto、波拉布语 zlåtă。

发音

• 国际音标^(帮助)：[ˈzolətə]

• 音频

  （文档）

名词

зо́лото (zóloto) n 无生 (属格 зо́лота，不可数，关系形容词 золото́й，指小词 зо́лотце，贬称词 золоти́шко)

1. 金

变格

зо́лото的变格形式 (inan sg-only 中性-form 硬音词干 accent-a) 

	单数
主格	зо́лото zóloto
属格	зо́лота zólota
与格	зо́лоту zólotu
宾格	зо́лото zóloto
工具格	зо́лотом zólotom
前置格	зо́лоте zólote

зо́лото的旧变格（改革前）形式 (inan sg-only 中性-form 硬音词干 accent-a) 

	单数
主格	зо́лото zóloto
属格	зо́лота zólota
与格	зо́лоту zólotu
宾格	зо́лото zóloto
工具格	зо́лотомъ zólotom
前置格	зо́лотѣ zólotě

同义词

• (科学上)： а́урум (áurum)
• (古旧，诗歌)： зла́то (zláto)

衍生词

• золоти́стый (zolotístyj)、золочёный (zoločónyj)、позоло́ченный (pozolóčennyj)、раззоло́ченный (razzolóčennyj)
• золоче́ние (zoločénije)、золоту́ха (zolotúxa)、позоло́та (pozolóta)
• золоти́ть (zolotítʹ)、позолоти́ть (pozolotítʹ)、золоти́ться (zolotítʹsja)、озолоти́ть (ozolotítʹ)、озолоти́ться (ozolotítʹsja)
• золотодобы́ча (zolotodobýča)
• золотопромы́шленность (zolotopromýšlennostʹ)

相关词

• зелёный (zeljónyj, “绿色”)
• зе́лье (zélʹje, “饮剂”)
• желчь (želčʹ, “胆汁”)
• жёлтый (žóltyj, “黄色”)
• зола́ (zolá, “灰”)

来源

• Derksen, Rick (2008) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4), Leiden, Boston: Brill, ISBN 978 90 04 15504 6, 页547
• Vasmer, Max (1964–1973), “золото”, Этимологический словарь русского языка [俄语语源词典] (俄语), 译自德语并由Oleg Trubačóv增补, 莫斯科: Progress
• 切尔内赫, 帕维尔 (1999), “золото”, Историко-этимологический словарь русского языка [俄语历史词源词典] (俄语), 卷1, 第3次重印版, 莫斯科: 俄罗斯语言, 页328

乌克兰语

化学元素
Au
前：пла́тина (plátyna) (Pt)
后：ртуть (rtutʹ) (Hg)

发音

• 国际音标^(帮助)：[ˈzɔɫɔtɔ]

• 音频

  （文档）

名词

зо́лото (zóloto) n 无生 (属格 зо́лота，不可数)

1. (不可数) 金

变格

зо́лото 的变格（无生，唯单，硬音中性，重音模式-a）

	单数
主格	зо́лото zóloto
属格	зо́лота zólota
与格	зо́лотові, зо́лоту zólotovi, zólotu
宾格	зо́лото zóloto
工具格	зо́лотом zólotom
方位格	зо́лоті zóloti
呼格	зо́лото zóloto

衍生词

• золоти́й (zolotýj)

来源

• золото in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
• золото in Horox (slovozmina)
• золото in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)