будить

俄語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *buditi。與古希臘語 πυνθάνομαι (punthánomai)、梵語 बुद्ध (buddha)、德語 bieten等同源。

發音

• 國際音標^(幫助)：[bʊˈdʲitʲ]

• 音频

  （文檔）

動詞

буди́ть (budítʹ) 非完 (完整體 разбуди́ть 或 пробуди́ть)

1. 喚醒

   近義詞： пробужда́ть 非完 (probuždátʹ)、просыпа́ться (prosypátʹsja)

屈折

буди́ть的變位（4c類非完整體及物）

注意：有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副詞分詞無詞形變化。
¹ Rare and awkward.

非完整體
不定式	буди́ть budítʹ
分詞	現在時	過去時
主動	будя́щий budjáščij	буди́вший budívšij
被動	буди́мый1 budímyj1	бу́женный búžennyj
副詞	будя́ budjá	буди́в budív, буди́вши budívši
	現在時	將來時
第一人稱單數 (я)	бужу́ bužú	бу́ду буди́ть búdu budítʹ
第二人稱單數 (ты)	бу́дишь búdišʹ	бу́дешь буди́ть búdešʹ budítʹ
第三人稱單數 (он/она́/оно́)	бу́дит búdit	бу́дет буди́ть búdet budítʹ
第一人稱複數 (мы)	бу́дим búdim	бу́дем буди́ть búdem budítʹ
第二人稱複數 (вы)	бу́дите búdite	бу́дете буди́ть búdete budítʹ
第三人稱複數 (они́)	бу́дят búdjat	бу́дут буди́ть búdut budítʹ
祈使語氣	單數	複數
	буди́ budí	буди́те budíte
過去時	單數	複數 (мы/вы/они́)
陽性 (я/ты/он)	буди́л budíl	буди́ли budíli
陰性 (я/ты/она́)	буди́ла budíla
中性 (оно́)	буди́ло budílo

衍生詞

動詞

• возбуди́ть 完 (vozbudítʹ), возбужда́ть 非完 (vozbuždátʹ)
• возбуди́ться 完 (vozbudítʹsja), возбужда́ться 非完 (vozbuždátʹsja)
• добуди́ться 完 (dobudítʹsja)
• перебуди́ть 完 (perebudítʹ)
• побуди́ть 完 (pobudítʹ), побужда́ть 非完 (pobuždátʹ)
• пробуди́ть 完 (probudítʹ), пробужда́ть 非完 (probuždátʹ)
• пробуди́ться 完 (probudítʹsja), пробужда́ться 非完 (probuždátʹsja)
• разбуди́ть 完 (razbudítʹ)

 

相關詞

• буди́льник (budílʹnik), побудка (pobudka)