спина

參見：спіна

俄語

詞源

借自波蘭語 spina，來自拉丁語 spīna。

發音

• 國際音標^(幫助): [spʲɪˈna]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

спина́ • (spiná) f 無生 (屬格 спины́，主格複數 спи́ны，屬格複數 спин，關係形容詞 спинно́й，指小詞 спи́нка)

1. 背

   пла́вать на спине́ ― plávatʹ na spiné ― 仰泳

   согну́ть спи́ну ― sognútʹ spínu ― 弯腰

   рабо́тать не разгиба́я спины́ ― rabótatʹ ne razgibája spiný ― 埋头刻苦地工作

   распрями́ть спи́ну ― rasprjamítʹ spínu ― 挺直腰板 → 鼓起勇气

   нож в спи́ну ― nož v spínu ― 背后一刀 → 背叛行为

   пря́таться за чужу́ю спи́ну ― prjátatʹsja za čužúju spínu ― 躲到别人背后 → 把责任推卸给别人

   спи́ну показа́ть ― spínu pokazátʹ ― 给…看后背 → 逃走，溜掉

2. 背面
3. (棄用) 脊椎

   近義詞：позвоно́чник (pozvonóčnik)、хребе́т (xrebét)

變格

спина́ 的變格 (inan 陰性-form 硬音詞幹 accent-dʹ) 

	單數	複數
主格	спина́ spiná	спи́ны spíny
屬格	спины́ spiný	спи́н spín
與格	спине́ spiné	спи́нам spínam
賓格	спи́ну spínu	спи́ны spíny
工具格	спино́й, спино́ю spinój, spinóju	спи́нами spínami
前置格	спине́ spiné	спи́нах spínax

спина́ 的旧变格（改革前）形式 (inan 陰性-form 硬音詞幹 accent-dʹ) 

	單數	複數
主格	спина́ spiná	спи́ны spíny
屬格	спины́ spiný	спи́нъ spín
與格	спинѣ́ spině́	спи́намъ spínam
賓格	спи́ну spínu	спи́ны spíny
工具格	спино́й, спино́ю spinój, spinóju	спи́нами spínami
前置格	спинѣ́ spině́	спи́нахъ spínax

來源

• Template:R:sla:Miklosich
• Vasmer, Max (1964–1973年)，“спина́”，Этимологический словарь русского языка [俄語語源詞典] (俄語), 譯自德語並由Oleg Trubačóv增補，莫斯科：Progress
• Template:R:ru:SRJa1117

烏克蘭語

詞源

源自波蘭語 spina，來自拉丁語 spīna。

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈspɪnɐ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

спи́на (spýna) f 無生 (屬格 спи́ни，主格複數 спи́ни，屬格複數 спин)

1. 背

變格

спи́на 的變格
（inan，硬音陰性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	спи́на spýna	спи́ни spýny
屬格	спи́ни spýny	спин spyn
與格	спи́ні spýni	спи́нам spýnam
賓格	спи́ну spýnu	спи́ни spýny
工具格	спи́ною spýnoju	спи́нами spýnamy
方位格	спи́ні spýni	спи́нах spýnax
呼格	спи́но spýno	спи́ни spýny

來源

• спина in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka