температура

保加利亞語

詞源

科學詞彙源頭來自拉丁語 temperātūra。

發音

• 國際音標^(幫助): [tɛmpɛrɐˈturɐ]

名詞

температу́ра • (temperatúra) 陰 (關係形容詞 температу́рен)

1. (物理學) 溫度
2. 體溫

變格

температу́ра 的變格

	單數	複數
不定	температу́ра temperatúra	температу́ри temperatúri
定指	температу́рата temperatúrata	температу́рите temperatúrite

衍生詞

• висока температура (visoka temperatura)

相關詞

• темп (temp，“速度，速率”)
• темпераме́нт (temperamént，“脾氣”)
• термоме́тър (termométǎr，“溫度計”) (從測量溫度衍生)

來源

• температура in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Institut za bǎlgarski ezik)
• температура in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Čitanka.Info)

哈薩克語

其他寫法

阿拉伯字母	تەمپەراتۋرا
西里爾字母	температура
拉丁字母	temperatura

詞源

源自俄語 температура (temperatura)，來自拉丁語 temperatura，來自temperō (“平分，按比例混合”) +‎ -tūra。

發音

• 國際音標^(幫助): [tʲɪmpʲɪrɐˈturə]

名詞

температура • (temperatuwra)

1. (物理學) 溫度

變格

температура 的變格

	單數	複數
主格	температура (temperatuwra)	температуралар (temperatuwralar)
屬格	температураның (temperatuwranıŋ)	температуралардың (temperatuwralardıŋ)
與格	температураға (temperatuwrağa)	температураларға (temperatuwralarğa)
賓格	температураны (temperatuwranı)	температураларды (temperatuwralardı)
方位格	температурада (temperatuwrada)	температураларда (temperatuwralarda)
離格	температурадан (temperatuwradan)	температуралардан (temperatuwralardan)
工具格	температурамен (temperatuwramen)	температуралармен (temperatuwralarmen)

衍生詞

• температуралық (temperatuwralıq)

馬其頓語

發音

• 國際音標^(幫助): [tɛmpɛɾaˈtuɾa]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

температура • (temperatura) 陰 (關係形容詞 температурен)

1. 溫度
2. 發燒

變格

температура 的變格

	單數	複數
不定	температура (temperatura)	температури (temperaturi)
定指（遠近未知）	температурата (temperaturata)	температурите (temperaturite)
定指（近指）	температурава (temperaturava)	температуриве (temperaturive)
定指（遠指）	температурана (temperaturana)	температурине (temperaturine)
呼格	температуро (temperaturo)	температури (temperaturi)

俄語

發音

• 國際音標^(幫助): [tʲɪm⁽ʲ⁾pʲɪrɐˈturə]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

температу́ра • (temperatúra) 陰 無生 (屬格 температу́ры，主格複數 температу́ры，屬格複數 температу́р，關係形容詞 температу́рный)

1. 溫度
2. 發燒

變格

температу́ра 的變格 (無生 陰性型 硬音詞幹 重音型a) 

	單數	複數
主格	температу́ра temperatúra	температу́ры temperatúry
屬格	температу́ры temperatúry	температу́р temperatúr
與格	температу́ре temperatúre	температу́рам temperatúram
賓格	температу́ру temperatúru	температу́ры temperatúry
工具格	температу́рой, температу́рою temperatúroj, temperatúroju	температу́рами temperatúrami
前置格	температу́ре temperatúre	температу́рах temperatúrax

派生詞

• → 哈薩克語：температура (temperatuwra)

塞爾維亞-克羅地亞語

發音

• 國際音標^(幫助): /temperatǔːra/
• 斷字：тем‧пе‧ра‧ту‧ра

名詞

температу́ра 陰 (拉丁字母拼寫 temperatúra)

1. 溫度

變格

температура 的變格

	單數	複數
主格	температура	температуре
屬格	температуре	температура
與格	температури	температурама
賓格	температуру	температуре
呼格	температуро	температуре
方位格	температури	температурама
工具格	температуром	температурама

烏克蘭語

詞源

可能經由西歐語言拉丁語 temperātūra而來。

發音

• 國際音標^(幫助): [temperɐˈturɐ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

температу́ра (temperatúra) 陰 無生 (屬格 температу́ри，主格複數 температу́ри，屬格複數 температу́р，關係形容詞 температу́рний)

1. 溫度

變格

температу́ра 的變格
（inan，硬音陰性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	температу́ра temperatúra	температу́ри temperatúry
屬格	температу́ри temperatúry	температу́р temperatúr
與格	температу́рі temperatúri	температу́рам temperatúram
賓格	температу́ру temperatúru	температу́ри temperatúry
工具格	температу́рою temperatúroju	температу́рами temperatúramy
方位格	температу́рі temperatúri	температу́рах temperatúrax
呼格	температу́ро temperatúro	температу́ри temperatúry

來源

• Bilodid, I. K.（編） （1970–1980），「температура」，收錄於Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols]（以烏克蘭語寫成），Kyiv：Naukova Dumka
• “температура”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]
• “температура”, in Словник.ua [Slovnyk.ua, Slovnyk.ua]‎^[2]