вкус

保加利亞語

詞源

古教會斯拉夫語 въкоусъ (vŭkusŭ)的取代形式。詞性上可分析為в- (v-) +‎ 原始斯拉夫語 *kusъ (“試探”)。

發音

• 國際音標^(幫助): [fkus]

• 音頻 (標準保加利亞語)：

  (檔案)

• 韻部：-us

名詞

вкус • (vkus) 陽 (形容詞 вку́сов)

1. 味道

   上位詞: у́сет (úset)

2. (比喻義) 品味

   добъ́р вкус ― dobǎ́r vkus ― 好品味

變格

вкус 的變格

	單數	複數
不定	вкус vkus	вку́сове vkúsove
定指 (主語)	вкусъ́т vkusǎ́t	вку́совете vkúsovete
定指 (賓語)	вкуса́ vkusá
計數	—	вку́са vkúsa

衍生詞

• вку́свам 非完 (vkúsvam), вку́ся 完 (vkúsja)
• вкусоти́я (vkusotíja，“美味點心”)
• вку́сен (vkúsen，“好吃、可口”)

相關詞

• ку́сам (kúsam，“用勺子吃”)

來源

• вкус in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Institut za bǎlgarski ezik)
• вкус in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Čitanka.Info)
• Georgiev V. I., editor (1971年)，“вкус”，Български етимологичен речник [保加利亞語詞源詞典] (保加利亞語)，第 1 卷，索非亞：保加利亞科學院，第 160 頁

馬其頓語

發音

• 國際音標^(幫助): [fkus]

名詞

вкус • (vkus) 陽 (複數 вкусови，關係形容詞 вкусен)

1. 味道
2. (比喻義) 品味

變格

вкус 的變格

	單數	複數
不定	вкус (vkus)	вкусови (vkusovi)
定指（遠近未知）	вкусот (vkusot)	вкусовите (vkusovite)
定指（近指）	вкусов (vkusov)	вкусовиве (vkusovive)
定指（遠指）	вкусон (vkuson)	вкусовине (vkusovine)
呼格	вкусу (vkusu)	вкусови (vkusovi)
記數形	—	вкуса (vkusa)

俄語

詞源

借自古教會斯拉夫語 въкоусъ (vŭkusŭ)，源頭來自原始斯拉夫語 *kusъ。

發音

• 國際音標^(幫助): [fkus]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

вкус • (vkus) 陽 無生 (屬格 вку́са，主格複數 вку́сы，屬格複數 вку́сов，關係形容詞 вкусово́й)

1. 味道，滋味；口味

   по вку́су ― po vkúsu ― （加香料）品嚐

   на вкус и цвет това́рищей нет (俗語) ― na vkus i cvet továriščej net ― 青菜蘿蔔，各有所愛

   о вку́сах не спо́рят (俗語) ― o vkúsax ne spórjat ― 人各有所好

2. (比喻義) 品味，審美感，鑒賞力

   воспита́ть в себе́ музыка́льный вкус

   vospitátʹ v sebé muzykálʹnyj vkus

   培养自己的音乐欣赏能力

   одева́ться со вку́сом ― odevátʹsja so vkúsom ― 穿戴考究，穿戴雅致

3. (比喻義) 興趣，愛好；嗜好

   литерату́рные вку́сы ― literatúrnyje vkúsy ― 文学上的爱好

   воспи́тывать вкус к ру́сскому языку́ ― vospítyvatʹ vkus k rússkomu jazykú ― 培养对俄语的兴趣

變格

вкус 的變格 (inan 陽性-form 硬音詞幹 accent-a) 

	單數	複數
主格	вку́с vkús	вку́сы vkúsy
屬格	вку́са vkúsa	вку́сов vkúsov
與格	вку́су vkúsu	вку́сам vkúsam
賓格	вку́с vkús	вку́сы vkúsy
工具格	вку́сом vkúsom	вку́сами vkúsami
前置格	вку́се vkúse	вку́сах vkúsax

相關詞

• безвку́сный (bezvkúsnyj), вку́сный (vkúsnyj), невку́сный (nevkúsnyj)
• безвку́сица 陰 (bezvkúsica), вкуснятина 陰 (vkusnjatina)
• вкуша́ть 非完 (vkušátʹ), вкуси́ть 完 (vkusítʹ)

派生詞

• → 捷克語: vkus

來源

• Vasmer, Max (1964–1973年)，“вкус”，Этимологический словарь русского языка [俄語語源詞典] (俄語), 譯自德語並由Oleg Trubačóv增補，莫斯科：Progress

烏克蘭語

替代寫法

• уку́с (ukús)

詞源

烏克蘭語 вкуси́ти (vkusýty) 的動詞派生詞。

發音

• 國際音標^(幫助): [ʍkus]

名詞

вкус (vkus) 陽 無生 (屬格 вку́су，主格複數 вку́си，屬格複數 вку́сів)

1. уку́с (ukús)的另一種寫法

使用說明

• вкус (vkus)（用在元音之後）和уку́с (ukús)（用在輔音之後或句首）發音不同，但被認為是同一個詞的變體。

變格

вкус 的變格
（inan，硬音陽性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	вкус vkus	вку́си vkúsy
屬格	вку́су vkúsu	вку́сів vkúsiv
與格	вку́сові, вку́су vkúsovi, vkúsu	вку́сам vkúsam
賓格	вкус vkus	вку́си vkúsy
工具格	вку́сом vkúsom	вку́сами vkúsamy
方位格	вку́сі vkúsi	вку́сах vkúsax
呼格	вку́се vkúse	вку́си vkúsy

延伸閱讀

• вкус in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2021年)，“вкус”，Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (烏克蘭語)，Kyiv：Ukrainian Lingua-Information Fund，ISBN 978-966-00-1050-5
• вкус in Horox (slovozmina)
• вкус in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)