робити

乌克兰语

词源

繼承自古東斯拉夫語 робити (robiti)，源自原始斯拉夫語 *orbiti。

发音

• 國際音標^(幫助): [rɔˈbɪte]

• 音频：

  (檔案)

动词

роби́ти (robýty) 非完 (完整體 зроби́ти)

1. (及物) 做；製作

   Що ти ро́биш сього́дні вве́чері? ― Ščo ty róbyš sʹohódni vvéčeri? ― 你今晚在幹啥？

變位

роби́ти, роби́ть 的變位（4c類，非完整體，及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。

非完整體
不定式	роби́ти, роби́ть robýty, robýtʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	ро́блений róblenyj 非人称：ро́блено róbleno
副詞性	ро́блячи róbljačy	роби́вши robývšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	роблю́ robljú	бу́ду роби́ти, бу́ду роби́ть, роби́тиму búdu robýty, búdu robýtʹ, robýtymu
第二人稱單數 ти	ро́биш róbyš	бу́деш роби́ти, бу́деш роби́ть, роби́тимеш búdeš robýty, búdeš robýtʹ, robýtymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	ро́бить róbytʹ	бу́де роби́ти, бу́де роби́ть, роби́тиме búde robýty, búde robýtʹ, robýtyme
第一人稱複數 ми	ро́бим, ро́бимо róbym, róbymo	бу́демо роби́ти, бу́демо роби́ть, роби́тимемо, роби́тимем búdemo robýty, búdemo robýtʹ, robýtymemo, robýtymem
第二人稱複數 ви	ро́бите róbyte	бу́дете роби́ти, бу́дете роби́ть, роби́тимете búdete robýty, búdete robýtʹ, robýtymete
第三人稱複數 вони	ро́блять róbljatʹ	бу́дуть роби́ти, бу́дуть роби́ть, роби́тимуть búdutʹ robýty, búdutʹ robýtʹ, robýtymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	робі́м, робі́мо robím, robímo
第二人稱	роби́ robý	робі́ть robítʹ
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	роби́в robýv	роби́ли robýly
陰性 я / ти / вона	роби́ла robýla
中性 воно	роби́ло robýlo

衍生词汇

帶前綴動詞

• виробля́ти 非完 (vyrobljáty)、ви́робити 完 (výrobyty)
• доробля́ти 非完 (dorobljáty)、дороби́ти 完 (dorobýty)
• заробля́ти 非完 (zarobljáty)、зароби́ти 完 (zarobýty)
• обробля́ти 非完 (obrobljáty)、оброби́ти 完 (obrobýty)
• підробля́ти 非完 (pidrobljáty)、підроби́ти 完 (pidrobýty)
• розробля́ти 非完 (rozrobljáty)、розроби́ти 完 (rozrobýty)

参考资料

• робити in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• робити in Horox (slovozmina)
• робити in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)