зуб

白俄罗斯语

词源

继承自古白俄罗斯语 зубъ (zub)，来自古东斯拉夫语 зꙋбъ (zubŭ)，来自原始斯拉夫语 *zǫbъ，来自原始波罗的-斯拉夫语 *źámbas，来自原始印欧语 *ǵómbʰos。 与教会斯拉夫语 зѫбъ (zǫbŭ)同源。

发音

• 国际音标^(帮助)：[zup]

名词

зуб (zub) m 无生 (属格 зу́ба，主格复数 зу́бы，属格复数 зубо́ў)

1. 牙齿

变格

зуб 的变格 (inan 硬音阳性 accent-e)

	单数	复数
主格	зуб zub	зу́бы zúby
属格	зу́ба zúba	зубо́ў zubóŭ
与格	зу́бу zúbu	зуба́м zubám
宾格	зуб zub	зу́бы zúby
工具格	зу́бам zúbam	зуба́мі zubámi
方位格	зу́бе zúbje	зуба́х zubáx
计数用	—	зу́бы1 zúby1

¹用于2、3、4及大于20且以2、3、4结尾的数字后。

俄语

替代写法

• зубъ (zub) — 1918年拼写改革前的写法

词源

继承自古东斯拉夫语 зꙋбъ (zubŭ)/зоубъ (zubŭ)，来自原始斯拉夫语 *zǫbъ，来自原始波罗的-斯拉夫语 *źámbas，来自原始印欧语 *ǵómbʰos。 与教会斯拉夫语 зѫбъ (zǫbŭ)同源。

发音

• 国际音标^(帮助)：[zup]

• 音频

  （文档）

• 韵部：-up

名词

зуб (zub) m 无生 (属格 зу́ба，主格复数 зу́бы 或 зу́бья^*，属格复数 зубо́в 或 зу́бьев^*，关系形容词 зубно́й，指小词 зубо́к 或 зу́бчик) (* 机械。)

1. 牙齿

   драть зу́бы ― dratʹ zúby ― 拔牙（口语）

2. (机械学) 牙，齿，轮齿

变格

зуб的变格形式 (inan 阳性-form 硬音词干 accent-e/a irreg) 

	单数	复数
主格	зу́б zúb	зу́бы, зу́бья△* zúby, zúbʹja△*
属格	зу́ба zúba	зубо́в, зу́бьев△* zubóv, zúbʹjev△*
与格	зу́бу zúbu	зуба́м, зу́бьям△* zubám, zúbʹjam△*
宾格	зу́б zúb	зу́бы, зу́бья△* zúby, zúbʹja△*
工具格	зу́бом zúbom	зуба́ми, зу́бьями△* zubámi, zúbʹjami△*
前置格	зу́бе zúbe	зуба́х, зу́бьях△* zubáx, zúbʹjax△*

^△ 不规则。
^* 机械。

衍生词

• беззу́бый (bezzúbyj)
• зуба́стый (zubástyj)
• зуба́тка (zubátka)
• зубе́ц (zubéc)
• зуби́ло (zubílo)
• зубовный (zubovnyj)
• зубодёр (zubodjór)
• зубочи́стка (zubočístka)
• зубчатый (zubčatyj)
• име́ть зуб (imétʹ zub)
• ни в зуб ного́й (ni v zub nogój)
• навя́знуть в зуба́х (navjáznutʹ v zubáx)
• положи́ть зу́бы на по́лку (položítʹ zúby na pólku)
• не по зуба́м (ne po zubám)
• получи́ть по зуба́м (polučítʹ po zubám)

参见

• би́вень m (bívenʹ)

卢森尼亚语

词源

来自古东斯拉夫语 зꙋбъ (zubŭ)/зоубъ (zubŭ)，来自原始斯拉夫语 *zǫbъ，来自原始波罗的-斯拉夫语 *źámbas，来自原始印欧语 *ǵómbʰos。 与教会斯拉夫语 зѫбъ (zǫbŭ)同源。

名词

зуб (zub) m

1. 牙齿

   Розболіл мя зуб, а неє дентисты, його обовязкы выполнят кухар!.

   Rozbolil mja zub, a neje dentystŷ, joho obovjazkŷ vŷpolnjat kuxar!.

   我牙痛，但我们没有牙医，医生的职责是由厨师来完成的！

塞尔维亚-克罗地亚语

词源

来自原始斯拉夫语 *zǫbъ，来自原始波罗的-斯拉夫语 *źámbas，来自原始印欧语 *ǵómbʰos。 与教会斯拉夫语 зѫбъ (zǫbŭ)同源。

发音

• 国际音标^(帮助)：/zûːb/

名词

зу̑б m (拉丁字母拼写 zȗb)

1. 牙齿

变格

    зуб

	单数	复数
主格	зу̑б	зуби
属格	зуба	зу́бӣ / зу́ба̄
与格	зубу	зубима
宾格	зуб	зубе
呼格	зубе	зуби
位格	зубу	зубима
工具格	зубом	зубима

衍生词

• зу̀ба̄р

乌克兰语

词源

来自古乌克兰语 зубъ (zub)，来自古东斯拉夫语 зꙋбъ (zubŭ)/зоубъ (zubŭ)，来自原始斯拉夫语 *zǫbъ，来自原始波罗的-斯拉夫语 *źámbas，来自原始印欧语 *ǵómbʰos。 与教会斯拉夫语 зѫбъ (zǫbŭ)同源。

发音

• 国际音标^(帮助)：[zub]

• 音频

  （文档）

名词

зуб (zub) m 无生 (属格 зу́ба，主格复数 зу́би，属格复数 зубі́в)

1. 牙齿

变格

зуб 的变格（无生，硬音阳性，重音模式-e）

	单数	复数
主格	зуб zub	зу́би zúby
属格	зу́ба zúba	зубі́в zubív
与格	зу́бові, зу́бу zúbovi, zúbu	зуба́м zubám
宾格	зуб zub	зу́би zúby
工具格	зу́бом zúbom	зуба́ми zubámy
方位格	зу́бі zúbi	зуба́х zubáx
呼格	зу́бе zúbe	зу́би zúby

名词

зуб (zub) m 无生 (属格 зу́ба，主格复数 зу́би 或 зу́б'я，属格复数 зубі́в 或 зу́б'їв)

1. 牙，齿，轮齿

衍生词

• тризуб (tryzub)

变格

зуб 的变格（无生，硬音阳性，重音模式-e/a，irreg-plstem）

	单数	复数
主格	зуб zub	зу́би, зу́б'я zúby, zúbʺja
属格	зу́ба zúba	зубі́в, зу́б'їв zubív, zúbʺjiv
与格	зу́бові, зу́бу zúbovi, zúbu	зуба́м, зу́б'ям zubám, zúbʺjam
宾格	зуб zub	зу́би, зу́б'я zúby, zúbʺja
工具格	зу́бом zúbom	зуба́ми, зу́б'ями zubámy, zúbʺjamy
方位格	зу́бі zúbi	зуба́х, зу́б'ях zubáx, zúbʺjax
呼格	зу́бе zúbe	зу́би, зу́б'я zúby, zúbʺja

延伸阅读

• зуб in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2021), “зуб”, Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (乌克兰语), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, ISBN 978-966-00-1050-5
• зуб in Horox (slovozmina)
• зуб in Kyiv Dictionary (in English)
• зуб in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)