грудь

俄語

詞源

繼承自古東斯拉夫語 грѫдь (grǫdĭ)，來自原始斯拉夫語 *grǫdь，來自原始印歐語 *gʷʰrendʰ-。

發音

• 國際音標^(幫助)：[ɡrutʲ]

• 音频

  （文檔）

名詞

грудь (grudʹ) f 無生 (屬格 груди́ 或 гру́ди^*, 主格複數 гру́ди, 屬格複數 груде́й, 關係形容詞 грудно́й, 指小詞 гру́дка) (* 過時。)

1. 胸部，胸膛
2. 乳房
3. 胸腔

變格

грудь的变格形式 (inan 陰性-form 第三格 accent-fʺ/e) 

	单数	复数
主格	гру́дь grúdʹ	гру́ди grúdi
属格	груди́, гру́ди* grudí, grúdi*	груде́й grudéj
与格	груди́, гру́ди* grudí, grúdi*	грудя́м grudjám
宾格	гру́дь grúdʹ	гру́ди grúdi
工具格	гру́дью grúdʹju	грудя́ми grudjámi
前置格	груди́, гру́ди* grudí, grúdi*	грудя́х grudjáx
locative	груди́ grudí

^* Dated.

грудь的旧变格（改革前）形式 (inan 陰性-form 第三格 accent-fʺ/e) 

	单数	复数
主格	гру́дь grúdʹ	гру́ди grúdi
属格	груди́, гру́ди grudí, grúdi	груде́й grudéj
与格	груди́, гру́ди grudí, grúdi	грудя́мъ grudjám
宾格	гру́дь grúdʹ	гру́ди grúdi
工具格	гру́дью grúdʹju	грудя́ми grudjámi
前置格	груди́, гру́ди grudí, grúdi	грудя́хъ grudjáx
locative	груди́ grudí

衍生詞

• грудина (grudina)
• грудинка (grudinka)
• грудничок (grudničok)
• нагру́дник (nagrúdnik)

來源

• Vasmer, Max (1964–1973), “грудь”, Этимологический словарь русского языка [俄語語源詞典] (俄語), 譯自德語並由Oleg Trubačóv增補, 莫斯科: Progress
• 切尔内赫, 帕维尔 (1999), “грудь”, Историко-этимологический словарь русского языка [俄語歷史詞源詞典] (俄語), 卷1, 第3次重印版, 莫斯科: 俄羅斯語言, 页222
• Sreznevsky, Izmail (1893), “грѫдь”, Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄語), 卷1: А – К, Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, 页600

烏克蘭語

詞源

來自古東斯拉夫語 грѫдь (grǫdĭ)，來自原始斯拉夫語 *grǫdь，來自原始印歐語 *gʷʰrendʰ-。

發音

• 國際音標^(幫助)：[ɦrudʲ]

名詞

грудь (hrudʹ) f 無生 (屬格 гру́ді, 主格複數 гру́ді, 屬格複數 гру́дей)

1. (口語) 乳房

變格

грудь 的變格（無生，第三類變格陰性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	грудь hrudʹ	гру́ді hrúdi
屬格	гру́ді hrúdi	гру́дей hrúdej
與格	гру́ді hrúdi	гру́дям hrúdjam
賓格	грудь hrudʹ	гру́ді hrúdi
工具格	гру́ддю hrúddju	гру́дями hrúdjamy
方位格	гру́ді hrúdi	гру́дях hrúdjax
呼格	гру́де hrúde	гру́ді hrúdi