приятель

參見：приꙗтель

俄語

詞源

繼承自古東斯拉夫語 приꙗтель (prijatelĭ)，源自原始斯拉夫語 *prijateľь。

同源詞包括梵語 प्रिय (priya, 「親愛的」)和英語 friend。

發音

• 國際音標^(幫助)：[prʲɪˈjætʲɪlʲ]

• 音頻

  （文檔）

名詞

прия́тель (prijátelʹ) m 有生 (屬格 прия́теля, 主格複數 прия́тели, 屬格複數 прия́телей, 陰性 прия́тельница)

1. 朋友
2. (口語) 老兄，弟兄 （非正式稱謂）

   Слу́шай, прия́тель, что́ тебе́ ну́жно? ― Slúšaj, prijátelʹ, štó tebé núžno? ― 嘿，老兄，你在找什麼？

   Ты труп, прия́тель! ― Ty trup, prijátelʹ! ― 你死了，夥計！

變格

прия́тель的變格形式 (anim 陽性-form 軟音詞幹 accent-a) 

	單數	複數
主格	прия́тель prijátelʹ	прия́тели prijáteli
屬格	прия́теля prijátelja	прия́телей prijátelej
與格	прия́телю prijátelju	прия́телям prijáteljam
賓格	прия́теля prijátelja	прия́телей prijátelej
工具格	прия́телем prijátelem	прия́телями prijáteljami
前置格	прия́теле prijátele	прия́телях prijáteljax

近義詞

• друг (drug)

相關詞彙

• прия́тельский (prijátelʹskij)

盧森尼亞語

詞源

源自古東斯拉夫語 приꙗтель (prijatelĭ)，源自原始斯拉夫語 *prijateľь。

名詞

прия́тель (pryjátelʹ) m 有生

1. 朋友
2. 老兄，弟兄

變格

приятель的變格

	單數	複數
主格 (номінатів)	приятель	прия́телї
屬格 (ґенітів)	приятеля	приятелїв
與格 (датів)	приятелёви	приятелям, приятелїм
賓格 (акузатів)	приятеля	приятелїв
工具格 (інштрументал)	приятелёви	приятелях, приятелёх
方位格 (локал)	приятелём	приятелями
呼格 (вокатів)	приятелю	прия́телї

烏克蘭語

詞源

源自古東斯拉夫語 приꙗтель (prijatelĭ)，源自原始斯拉夫語 *prijateľь。

發音

• 國際音標^(幫助)：[ˈprɪjɐtelʲ]

• 音頻

  （文檔）

名詞

при́ятель (prýjatelʹ) m 個人 (屬格 при́ятеля, 主格複數 при́ятелі, 屬格複數 при́ятелів)

1. 朋友
2. 老兄，弟兄

變格

при́ятель 的變格（個人，軟音陽性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	при́ятель prýjatelʹ	при́ятелі prýjateli
屬格	при́ятеля prýjatelja	при́ятелів prýjateliv
與格	при́ятелеві, при́ятелю prýjatelevi, prýjatelju	при́ятелям prýjateljam
賓格	при́ятеля prýjatelja	при́ятелів prýjateliv
工具格	при́ятелем prýjatelem	при́ятелями prýjateljamy
方位格	при́ятелеві, при́ятелю, при́ятелі prýjatelevi, prýjatelju, prýjateli	при́ятелях prýjateljax
呼格	при́ятелю prýjatelju	при́ятелі prýjateli

參考資料

• приятель in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka