музей

參見：музеи 和 музеј

保加利亞語

詞源

借自俄語 музе́й (muzéj)，字譯自古希臘語 μουσεῖον (mouseîon)。

發音

• IPA^(幫助)：[moˈzɛj]

名詞

музе́й • (muzéj) m (形容詞 музе́ен)

1. 博物館

   за музе́я съм ― za muzéja sǎm ― 老，古舊 (字面意思是「應放在博物館」)

2. （+ 地名）歷史上重要的地方以其真實的形式保存下來

   къ́ща-музе́й ― kǎ́šta-muzéj ― 房屋博物館

   сгра́да-музе́й ― sgráda-muzéj ― 建築博物館

   се́ло-музе́й ― sélo-muzéj ― 村莊博物館

   гра́д-музе́й ― grád-muzéj ― 城市博物館

變格

музе́й 的變格

	單數	複數
不定	музе́й muzéj	музе́и muzéi
定 （主語）	музе́ят muzéjat	музе́ите muzéite
定 （賓語）	музе́я muzéja
數	—	музе́я muzéja

來源

• музей in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Institut za bǎlgarski ezik)
• музей in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Čitanka.Info)

布里亞特語

詞源

源自俄語 музе́й m (muzéj)，來自拉丁語 mūsēum n，來自古希臘語 μουσεῖον n (mouseîon)。

發音

• IPA^(幫助)：/mʊ.zʲeːj/

名詞

музей • (muzjej) (^???請您提供寫法！)

1. 博物館

變格

本名詞需要添加變格表模板。

東干語

Совет Лянбонди Йинщун Мансузы Ванахунди музей фонзы

詞源

源自俄語 музе́й (muzéj)。

名詞

музей • (muzi͡əj)

1. 博物館

   近義詞： бәвугуан (bəvuguan)

哈薩克語

西里爾字母	музей
阿拉伯字母	مۋزەي‎

詞源

借自俄語 музе́й (muzéj)，來自波蘭語 muzeum或德語 Museum，來自拉丁語 mūsēum，來自古希臘語 μουσεῖον (mouseîon)。

名詞

музей • (muzei)

1. 博物館

變格

музей的變格

	單數（жекеше）	雙數（көпше）
主格（атау септік）	музей (muzei)	музейлер (muzeiler)
屬格（ілік септік）	музейнің (muzeinıñ)	музейлердің (muzeilerdıñ)
與格（барыс септік）	музейге (muzeige)	музейлерге (muzeilerge)
賓格（табыс септік）	музейні (muzeinı)	музейлерді (muzeilerdı)
方位格（жатыс септік）	музейде (muzeide)	музейлерде (muzeilerde)
離格（шығыс септік）	музейден (muzeiden)	музейлерден (muzeilerden)
工具格（көмектес септік）	музеймен (muzeimen)	музейлермен (muzeilermen)

同義詞

• мұражай (mūrajai)

蒙古語

回鶻蒙文
ᠮᠦᠽᠧᠢ (müzēi̯)
西里爾蒙文
музей (muzej)

詞源

源自俄語 музе́й (muzéj)，來自拉丁語 mūsēum，來自古希臘語 μουσεῖον (mouseîon)。

發音

• IPA^(幫助)：/mʊ.t͜seː/

名詞

музей • (muzej)

1. 博物館

   Монголын Үндэсний музей ― Mongolyn Ündesnij muzej ― 蒙古國家博物館

變格

    музей的變格

主格	музейн (muzejn)
屬格	музейд (muzejd)
領屬格	дэх (deh)
與位格	музейг (muzejg)
定賓格	музейгээс (muzejgees)
從比格	музейгээр (muzejgeer)
工具格	музейтэй (muzejtej)
和同格	рүү (rüü)
方向格	музейнүүд (muzejnüüd)

俄語

詞源

來自波蘭語 muzeum或德語 Museum，來自拉丁語 mūsēum，來自古希臘語 μουσεῖον (mouseîon)。

發音

• IPA^(幫助)：[mʊˈzʲej]

• 音頻

  （文檔）

名詞

музе́й (muzéj) m 無生 (屬格 музе́я，主格複數 музе́и，屬格複數 музе́ев，關係形容詞 музе́йный)

1. 博物館

   краеве́дческий музе́й ― krajevédčeskij muzéj ― 地方史博物館

變格

музе́й的變格形式 (inan 陽性-form 元音詞幹 accent-a) 

	單數	複數
主格	музе́й muzéj	музе́и muzéi
屬格	музе́я muzéja	музе́ев muzéjev
與格	музе́ю muzéju	музе́ям muzéjam
賓格	музе́й muzéj	музе́и muzéi
工具格	музе́ем muzéjem	музе́ями muzéjami
前置格	музе́е muzéje	музе́ях muzéjax

派生詞

• → 阿塞拜疆語：музей, muzey
• → 巴什基爾語：музей (muzey)
• → 布里亞特語：музей (muzjej)
• → 車臣語：музей (muzej)
• → 東干語：музей (muzi͡əj)
• → 鄂溫克語：музей (muzej)
• → 英格里亞語：muuzeja
• → 卡累利阿語：muzei
• → 哈薩克語：музей (muzei), مۋزەي‎
• → 哈卡斯語：музей (muzey)
• → 庫梅克語：музей (muzey)
• → 吉爾吉斯語：музей (muzey)
• → 拉脫維亞語：muzej-
• → 蒙古語：ᠮᠦᠽᠧᠢ (müzēi̯), музей (muzej)
• → 奧塞梯語：музей (muzej)
• → 南阿爾泰語：музей (muzey)
• → 塔吉克語：музей (muzey)
• → 韃靼語：музей (muzey)
• → 土庫曼語：muzeý
• → 圖瓦語：музей (muzäy)
• → 烏得穆爾特語：музей (muźej)
• → 維吾爾語：مۇزېي‎ (muzëy), музей (muzëy)
• → 烏茲別克語：музей (muzey), muzey
• → 維普斯語：muzei
• → 雅庫特語：музей (muzey), мусуой (musuoy)
• → 意第緒語：מוזיי‎ (muzey)

塔吉克語

詞源

源自俄語 музе́й (muzéj)。

發音

• IPA^(幫助)：/muˈzej/

名詞

達里語	موزیم‎
伊朗波斯語	موزه‎
塔吉克語	музей (muzey)

музей (muzey)

1. 博物館

同義詞

• осорхона (osorxona)

烏克蘭語

發音

• IPA^(幫助)：[mʊˈzɛi̯]

• 音頻

  （文檔）

名詞

музе́й (muzéj) m 無生 (屬格 музе́ю，主格複數 музе́ї，屬格複數 музе́їв)

1. 博物館

變格

музе́й 的變格（無生，j-詞幹陽性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	музе́й muzéj	музе́ї muzéji
屬格	музе́ю muzéju	музе́їв muzéjiv
與格	музе́ю, музе́єві muzéju, muzéjevi	музе́ям muzéjam
賓格	музе́й muzéj	музе́ї muzéji
工具格	музе́єм muzéjem	музе́ями muzéjamy
方位格	музе́ю, музе́ї muzéju, muzéji	музе́ях muzéjax
呼格	музе́ю muzéju	музе́ї muzéji

來源

• музей in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka