дочка

俄語

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *dъkťьka。可同步分析為дочь (dočʹ) +‎ -ка (-ka)。

發音

• IPA^(幫助)：[ˈdot͡ɕkə]

• 音頻

  （文檔）

名詞

до́чка (dóčka) f 有生 (屬格 до́чки, 主格複數 до́чки, 屬格複數 до́чек, 指小詞 до́ченька 或 дочу́рка)

1. дочь (dočʹ) 的指小詞：小女兒
2. (非正式) 女孩，甜心

變格

до́чка的變格形式 (anim 陰性-form 軟齶音詞幹 accent-a 簡化詞類) 

	單數	複數
主格	до́чка dóčka	до́чки dóčki
屬格	до́чки dóčki	до́чек dóček
與格	до́чке dóčke	до́чкам dóčkam
賓格	до́чку dóčku	до́чек dóček
工具格	до́чкой, до́чкою dóčkoj, dóčkoju	до́чками dóčkami
前置格	до́чке dóčke	до́чках dóčkax

до́чка的舊變格（改革前）形式 (anim 陰性-form 軟齶音詞幹 accent-a 簡化詞類) 

	單數	複數
主格	до́чка dóčka	до́чки dóčki
屬格	до́чки dóčki	до́чекъ dóček
與格	до́чкѣ dóčkě	до́чкамъ dóčkam
賓格	до́чку dóčku	до́чекъ dóček
工具格	до́чкой, до́чкою dóčkoj, dóčkoju	до́чками dóčkami
前置格	до́чкѣ dóčkě	до́чкахъ dóčkax

相關詞

• сын (syn)

烏克蘭語

詞源

來自原始斯拉夫語 *dъ̏ťi +‎ -ка (-ka)。

發音

• IPA^(幫助)：[dɔt͡ʃˈka]

• 音頻

  （文檔）

名詞

дочка́ (dočká) f 個人 (屬格 дочки́, 主格複數 до́чки, 屬格複數 до́чок)

1. 女兒

   1953, Тарас Шевченко, II, 49:

   В тім селі́ вдова́ жила́ / А у вдови́ дочка́ була́ / І син семилі́ток.

   V tim selí vdová žylá / A u vdový dočká bulá / I syn semylítok.

   那村裡住著個寡婦，寡婦有一個女兒，還有一個七歲的兒子。

   近義詞： до́нька (dónʹka)

變格

дочка́ 的變格（個人，硬音陰性，重音模式-d，reduc）

	單數	複數
主格	дочка́ dočká	до́чки dóčky
屬格	дочки́ dočký	до́чок dóčok
與格	дочці́ dočcí	до́чкам dóčkam
賓格	дочку́ dočkú	до́чок dóčok
工具格	дочко́ю dočkóju	до́чками dóčkamy
方位格	дочці́ dočcí	до́чках dóčkax
呼格	до́чко dóčko	до́чки dóčky

來源

• дочка in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
• дочка in Horox (slovozmina)