весь

古東斯拉夫語

詞源

來自原始斯拉夫語 *vьsь，來自原始印歐語 *weyḱ-。

名詞

весь (vesĭ) f

1. 村

派生詞

• 俄語：весь (vesʹ) (過時)、веслина (veslina) (方言)、весца (vesca) (方言)

俄語

發音

• 國際音標^(幫助)：[vʲesʲ]

• 音頻

  （文檔）

詞源1

繼承自原始斯拉夫語 *vьśь。

與梵語 विश्व (viśva, 「全部」)同源。

代詞

весь (vesʹ) (陰性 вся, 中性 всё, 複數 все)

1. 全部，全體，整體

   近義詞： це́лый (célyj, 「全」)、по́лный (pólnyj, 「全，整體」)、ка́ждый (káždyj, 「每」)、вся́кий (vsjákij, 「每」)

   весь день ― vesʹ denʹ ― 整天

   весь гря́зный ― vesʹ grjáznyj ― 渾身髒兮兮

   весь в снегу́ ― vesʹ v snegú ― 被雪覆蓋

   всего́ ― vsevó ― 總；總和

   всего́ хоро́шего ― vsevó xoróševo ― 全都很好；祝您好運

   лу́чше всего́ ― lúčše vsevó ― 全部很好

   во всём ми́ре ― vo vsjóm míre ― 世界各地

   и́зо всех сил ― ízo vsex sil ― 全力以赴

   по всей стране́ ― po vsej strané ― 全國

   при всём том ― pri vsjóm tom ― 所有這個

2. 每個人，人人

   近義詞： ка́ждый (káždyj, 「每個」)、вся́кий (vsjákij, 「每個」)

使用說明

весь (vesʹ)及其各種形式既可作為形容詞使用，也可作為代詞使用。例如，

• Он сиди́т за компью́тером весь день. ― On sidít za kompʹjútɛrom vesʹ denʹ. ― 他整天坐在電腦前。
• Они́ съе́ли всю еду́. ― Oní sʺjéli vsju jedú. ― 他們吃了所有的食物。
• Мы обошли́ все магази́ны. ― My obošlí vse magazíny. ― 我們去了所有的商店。
• Почти́ все бы́ли на конце́рте. ― Počtí vse býli na koncérte. ― 幾乎所有人都在音樂會上。
• Всё хорошо́, что хорошо́ конча́ется. ― Vsjó xorošó, što xorošó končájetsja. ― 全部都是好的結局。

變格

весь的變格

		陽性	中性	陰性	複數
主格		весь vesʹ	всё vsjó	вся vsja	все vse
屬格		всего́ vsevó		всей, всея́* vsej, vsejá*	всех vsex
屬格		всему́ vsemú		всей vsej	всем vsem
賓格	有生	всего́ vsevó	всё vsjó	всю vsju	всех vsex
	無生	весь vesʹ			все vse
工具格		всем vsem		всей, все́ю vsej, vséju	все́ми vsémi
前置格		всём vsjóm		всей vsej	всех vsex

^* 古舊。

拼寫改革前весь的變格

		陽性	中性	陰性	複數
主格		весь vesʹ	всё vsjó	вся vsja	всѣ vsě
屬格		всего́ vsevó		всей, всея́* vsej, vsejá*	всѣхъ vsěx
屬格		всему́ vsemú		всей vsej	всѣмъ vsěm
賓格	有生	всего́ vsevó	всё vsjó	всю vsju	всѣхъ vsěx
	無生	весь vesʹ			всѣ vsě
工具格		всѣмъ vsěm		всей, все́ю vsej, vséju	всѣ́ми vsě́mi
前置格		всёмъ vsjóm		всей vsej	всѣхъ vsěx

^* 古舊。

衍生詞

• всеве́дение (vsevédenije)
• всеве́дущий (vsevéduščij)
• всеви́дящий (vsevídjaščij)
• всевозмо́жный (vsevozmóžnyj)
• всеме́рный (vsemérnyj)
• всеми́рный (vsemírnyj)
• всемогу́щий (vsemogúščij)
• всенаро́дный (vsenaródnyj)
• всео́бщий (vseóbščij)
• всеросси́йский (vserossíjskij)
• всеси́льный (vsesílʹnyj)
• всеце́ло (vsecélo)

相關詞

• всё (vsjo)
• всегда́ (vsegdá)

詞源2

繼承自原始斯拉夫語 *vьsь。

名詞

весь (vesʹ) f 無生 (屬格 ве́си, 主格複數 ве́си, 屬格複數 весе́й)

1. (過時，罕用) 村

   近義詞： дере́вня (derévnja)、село́ (seló)

   города́ и ве́си

   gorodá i vési

   城市和鄉村

變格

весь的變格形式 (inan 陰性-form 第三格 accent-e) 

	單數	複數
主格	ве́сь vésʹ	ве́си vési
屬格	ве́си vési	весе́й veséj
與格	ве́си vési	веся́м vesjám
賓格	ве́сь vésʹ	ве́си vési
工具格	ве́сью vésʹju	веся́ми vesjámi
前置格	ве́си vési	веся́х vesjáx

詞源3

替代寫法

• вѣсь (věsʹ) — 1918年拼寫改革前的寫法

動詞

весь (vesʹ)

1. ве́сить (vésitʹ) 的第二人稱單數命令式非完整體

烏克蘭語

替代寫法

• ввесь (vvesʹ)
• уве́сь (uvésʹ)

發音

• 國際音標^(幫助)：[ʋɛsʲ]

• 音頻

  （文檔）

代詞

весь (vesʹ)

1. 全部，所有

變格

весь的變格

		陽性	中性	陰性	複數
主格		весь vesʹ	все vse	вся vsja	всі vsi
屬格		всього́ vsʹohó		всіє́ї vsijéji	всіх vsix
與格		всьому́ vsʹomú		всій vsij	всім vsim
賓格	有生	всього́ vsʹohó	все vse	всю vsju	всіх vsix
	無生	весь vesʹ			всі vsi
工具格		всім vsim		всіє́ю vsijéju	всіма́ vsimá
方位格		всьо́му, всім vsʹómu, vsim		всій vsij	всіх vsix

延伸閱讀

• весь in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka