тут

巴什基爾語

Тутлы тимер
生鏽的鐵

發音

• 國際音標^(幫助): [tut]
• 斷字：тут

詞源1

來自原始突厥語 *tōt (“鏽”)。

與哈薩克語 тот (tot)、南阿爾泰語 тат (tat)、吉爾吉斯語 дат (dat)、克里米亞韃靼語 tot (“鏽”)等同源。

名詞

тут • (tut)

1. 鏽

   Һеҙ хазинаны күктә йыйығыҙ: унда көйә лә ҡырҡмай, тут та баҫмай, ҡараҡтар ҙа инеп урламай. (Matthew 6:19)

   Heð xazinanï küktä yïyïğïð: unda köyä lä qïrqmay, tut ta baθmay, qaraqtar ða inep urlamay.

   在天空中收集寶藏：在那裡，飛蛾不會相交，鐵鏽不會腐蝕，盜賊也不會進入偷竊。

變格

тут (tut)的變格

	僅單數
絕對格	тут (tut)
定屬格	тут (tut)
與格	тут (tut)
定賓格	тут (tut)
方位格	тут (tut)
奪格	тут (tut)

詞源2

來自波斯語 توت (tut)。

名詞

тут • (tut)

1. 桑葚

變格

тут (tut)的變格

	僅單數
絕對格	тут (tut)
定屬格	тут (tut)
與格	тут (tut)
定賓格	тут (tut)
方位格	тут (tut)
奪格	тут (tut)

白俄羅斯語

發音

• 國際音標^(幫助): [tut]

• 音頻：

  (檔案)

副詞

тут (tut)

1. 這裡

參見

• сюды (sjudy)
• адсюль (adsjulʹ)

俄語

替代寫法

• тутъ (tut) — 改革前 (1918) 正寫法

發音

• 國際音標^(幫助): [tut]

• 音頻：

  (檔案)

• 韻部：-ut

詞源1

繼承自古東斯拉夫語 туто (tuto)、тутъ (tutŭ，“這裡；那裡；同此”)、ту (tu，“這裡；那裡；同此”)，來自原始斯拉夫語 *tuto、*tu。

副詞

тут • (tut)

1. (方位) 這裡
2. (時間) 那時，當時

   ту́т же ― tút že ― 隨即

同義詞

• здесь (zdesʹ)

參見

• вот (vot)
• сюда́ (sjudá)
• отсю́да (otsjúda)

詞源2

經由突厥語族來自波斯語 توت (tut)。

名詞

тут • (tut) 陽 無生 (屬格 ту́та，主格複數 ту́ты，屬格複數 ту́тов，關係形容詞 ту́товый)

1. 桑葚 （果實或樹）

   近義詞：ту́товое де́рево (tútovoje dérevo), ту́то́вник (tútóvnik), ту́то́вница (tútóvnica), шелко́ви́ца (šelkóvíca)

變格

тут 的變格 (inan 陽性-form 硬音詞幹 accent-a) 

	單數	複數
主格	ту́т tút	ту́ты túty
屬格	ту́та túta	ту́тов tútov
與格	ту́ту tútu	ту́там tútam
賓格	ту́т tút	ту́ты túty
工具格	ту́том tútom	ту́тами tútami
前置格	ту́те túte	ту́тах tútax

替代寫法

• ту́та (túta)

衍生詞

• ту́товый (tútovyj), ту́то́вник (tútóvnik), ту́то́вница (tútóvnica), туто́вка (tutóvka)

詞源3

名詞

тут • (tut) 陰 無生 複

1. ту́та (túta) 的屬格複數

來源

• Vasmer, Max （1964–1973），「тут」，收錄於 Oleg Trubachyov（譯），Этимологический словарь русского языка [俄語語源詞典]（以俄語寫成），莫斯科：Progress
• Sreznevsky, Izmail I. (1912), “туто, тутъ”, in Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language Based on Written Monuments]‎^[1] (in 俄語), volume 3 (Р – Ꙗ и дополненія), Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, column 1039
• Sreznevsky, Izmail I. (1912), “ту”, in Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language Based on Written Monuments]‎^[2] (in 俄語), volume 3 (Р – Ꙗ и дополненія), Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, column 1030

南阿爾泰語

詞源

借自波斯語 توت (tut)。

名詞

тут (tut)

1. 桑葚

參考資料

• Template:R:trk:SIGTJa
• Русско-Алтай Словарь, Орус-Алтай Сӧзлик, Том 2, П - Я, Горно-Алтайск, 721 pages.

塔吉克語

詞源

對照波斯語 توت (tut)。

名詞

тут (tut)

1. 桑葚

變格

тут的變格

		單數	複數
健康	破碎1
原形		тут tut	тутҳо tutho	[具體何詞?]
定賓格		тутро tutro	тутҳоро tuthoro	ро ro
耶扎菲		тути tuti	тутҳои tuthoyi	и i
定形、不定 相關詞	原形	туте tute	—	—
	賓格	тутеро tutero	—	—

тут的所有格形式

		單數	複數
健康	破碎1
原形	第一人稱單數	тутам tutam	тутҳоям tuthoyam	ам am
	第二人稱單數	тутат tutat	тутҳоят tuthoyat	ат at
	第三人稱單數	туташ tutaš	тутҳояш tuthoyaš	аш aš
	第一人稱複數	тутамон tutamon	тутҳоямон tuthoyamon	амон amon
	第二人稱複數	тутатон tutaton	тутҳоятон tuthoyaton	атон aton
	第三人稱複數	туташон tutašon	тутҳояшон tuthoyašon	ашон ašon
定賓格	第一人稱單數	тутамро tutamro	тутҳоямро tuthoyamro	амро amro
	第二人稱單數	тутатро tutatro	тутҳоятро tuthoyatro	атро atro
	第三人稱單數	туташро tutašro	тутҳояшро tuthoyašro	ашро ašro
	第一人稱複數	тутамонро tutamonro	тутҳоямонро tuthoyamonro	амонро amonro
	第二人稱複數	тутатонро tutatonro	тутҳоятонро tuthoyatonro	атонро atonro
	第三人稱複數	туташонро tutašonro	тутҳояшонро tuthoyašonro	ашонро ašonro

派生詞

• → 雅格諾比語：тут (tut)

烏克蘭語

發音

• 國際音標^(幫助): [tut]

• 音頻：

  (檔案)

詞源1

來自古東斯拉夫語 туто (tuto)、тутъ (tutŭ，“這裡；那裡；同此”)、ту (tu，“這裡；那裡；同此”)，來自原始斯拉夫語 *tuto、*tu。

副詞

тут (tut)

1. (location) 這裡

   то тут, то там ― to tut, to tam ― 這裡和那裡

參見

• ось (osʹ)
• льоко (lʹoko)
• сюди (sjudy)
• оце (oce)

詞源2

經由突厥語族，來自波斯語 توت (tut)。

名詞

тут (tut) 陽 無生 (屬格 ту́та，主格複數 ту́ти，屬格複數 ту́тів)

1. 桑葚

   近義詞：шовко́ви́ця (šovkóvýcja)

變格

тут 的變格
（inan，硬音陽性，重音模式-a）

	單數	複數
主格	тут tut	ту́ти túty
屬格	ту́та túta	ту́тів tútiv
與格	ту́тові, ту́ту tútovi, tútu	ту́там tútam
賓格	тут tut	ту́ти túty
工具格	ту́том tútom	ту́тами tútamy
方位格	ту́ті túti	ту́тах tútax
呼格	ту́те túte	ту́ти túty

衍生詞

• ту́товий (tútovyj)

延伸閱讀

• Bilodid, I. K.（編） （1970–1980），「тут」，收錄於 Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols]（以烏克蘭語寫成），Kyiv：Naukova Dumka

雅格諾比語

詞源

來自塔吉克語 тут (tut)。

名詞

тут (tut)

1. 桑葚

雅庫特語

詞源

來自原始突厥語 *tut- (“抓牢”)，對照土耳其語 tutmak。

動詞

тут (tut)

1. (及物) 握
2. (及物) 建築，建造
3. (及物) (幾何學) 作

   эргимтэтэ тут ― ergimtete tut ― 作一個圓

   квадратта тут ― kvadratta tut ― 作一個正方形

衍生詞

• 2
• Кулун тутар (Kulun tutar，“三月”)
• тутаах (tutaax，“把手”)
• тутул (tutul，“系統，結構”)
• тутулун (tutulun，被動)
• (古舊長度單位) тутум (tutum，“手”)
• тутун (tutun，反身動詞)
• тутус (tutus，相互配合)
• тутуу (tutuu，“建造”)

同類別詞彙

• (解釋3) транспортир (transportir，“量角器”)