ненависть

古教會斯拉夫語

詞源

來自原始斯拉夫語 *nenavistь，來自*nenaviděti + *-tь。

名詞

ненависть (nenavistĭ) f

1. 憎恨，憎惡

變格

ненависть 的變格（（i-詞幹））

	單數	雙數	複數
主格	ненависть nenavistĭ	ненавистью, ненавистию nenavistĭju, nenavistiju	ненавистьмъ nenavistĭmŭ
屬格	ненависти nenavisti	ненавистьи, ненавистии nenavistĭi, nenavistii	ненавистьѭ, ненавистиѭ nenavistĭjǫ, nenavistijǫ
與格	ненависти nenavisti	ненависти nenavisti	ненавистьма nenavistĭma
賓格	ненависть nenavistĭ	ненавистью, ненавистию nenavistĭju, nenavistiju	ненавистьми nenavistĭmi
工具格	ненависти nenavisti	ненавистьхъ nenavistĭxŭ	ненависти nenavisti
方位格	ненависти nenavisti	ненависти nenavisti	ненависти nenavisti
呼格	ненависти nenavisti	ненавистьма nenavistĭma	ненависти nenavisti

相關詞

• ненавидѣти (nenaviděti)

俄語

詞源

繼承自古東斯拉夫語 ненависть (nenavistĭ)，來自原始斯拉夫語 *nenavistь，來自*nenaviděti + *-tь，來自*ne (“否”) + *naviděti，來自*na (“在”) + *viděti (“看”)。

發音

• 國際音標^(幫助): [ˈnʲenəvʲɪsʲtʲ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

не́нависть • (nénavistʹ) f 無生 (屬格 не́нависти，主格複數 не́нависти，屬格複數 не́навистей)

1. 憎恨，憎惡
   • 1934–1936，尼古拉·奧斯特洛夫斯基，Рождённые бурей [暴風雨所誕生的]:

     В се́рдце ма́льчика вме́сте с любо́вью к отцу́ росла́ не́нависть к тем, кто его́ пресле́довал, закова́л в кандалы́, сосла́л на ка́торгу.

     V sérdce málʹčika vméste s ljubóvʹju k otcú roslá nénavistʹ k tem, kto jevó preslédoval, zakovál v kandalý, soslál na kátorgu.

     在男孩的心中，除了对父亲的爱之外，还对那些迫害他、用锁链锁住他、将他流放到西伯利亚的人产生了仇恨。

   • 2020，Вита́лий Ко́ржиков (Vitálij Kóržikov) [維塔利·科爾日科夫]，Весёлое морепла́вание Со́лнышкина (Vesjóloje moreplávanije Sólnyškina) [索爾內什金的快樂航行]:

     А Ба́бкин в отча́янии и не́нависти мета́л вслед всё, что попада́ло по́д руку.

     A Bábkin v otčájanii i nénavisti metál vsled vsjó, što popadálo pód ruku.

     而巴布金，在绝望和仇恨中，将他手头的一切都扔了出去。

變格

не́нависть的变格形式 (inan 陰性-form 第三格 accent-a) 

	单数	复数
主格	не́нависть nénavistʹ	не́нависти nénavisti
属格	не́нависти nénavisti	не́навистей nénavistej
与格	не́нависти nénavisti	не́навистям nénavistjam
宾格	не́нависть nénavistʹ	не́нависти nénavisti
工具格	не́навистью nénavistʹju	не́навистями nénavistjami
前置格	не́нависти nénavisti	не́навистях nénavistjax

не́нависть的旧变格（改革前）形式 (inan 陰性-form 第三格 accent-a) 

	单数	复数
主格	не́нависть nénavistʹ	не́нависти nénavisti
属格	не́нависти nénavisti	не́навистей nénavistej
与格	не́нависти nénavisti	не́навистямъ nénavistjam
宾格	не́нависть nénavistʹ	не́нависти nénavisti
工具格	не́навистью nénavistʹju	не́навистями nénavistjami
前置格	не́нависти nénavisti	не́навистяхъ nénavistjax

衍生詞

• ненави́стник (nenavístnik)

相關詞

• ненави́деть (nenavídetʹ)

烏克蘭語

詞源

來自古東斯拉夫語 ненависть (nenavistĭ)，來自原始斯拉夫語 *nenavistь。

發音

• 國際音標^(幫助): [neˈnaʋesʲtʲ]

• 音頻：

  (檔案)

名詞

нена́висть (nenávystʹ) f 無生 (屬格 нена́висті 或 нена́висти，不可數)

1. 憎恨，憎惡

變格

нена́висть 的變格
（inan，唯單，第三變格陰性，重音模式-a）

	單數
主格	нена́висть nenávystʹ
屬格	нена́висті, нена́висти nenávysti, nenávysty
與格	нена́висті nenávysti
賓格	нена́висть nenávystʹ
工具格	нена́вистю nenávystju
方位格	нена́висті nenávysti
呼格	нена́висте nenávyste

衍生詞

• нена́висний (nenávysnyj)
• нена́висник m (nenávysnyk), нена́висниця f (nenávysnycja)

來源

• ненависть in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• ненависть in Horox (slovozmina)