кипеть
俄語
[编辑]詞源
[编辑]來自原始斯拉夫語 *kypě̀ti，來自原始印歐語 *kwep-，經由英語 cupidity、covet、hope。
發音
[编辑]動詞
[编辑]кипе́ть • (kipétʹ) 非完 (完整體 закипе́ть)
- 沸騰，煮沸
- кипе́ть ключо́м ― kipétʹ ključóm ― 沸溢
- 激動，憤怒
- кипе́ть зло́бой ― kipétʹ zlóboj ― 怒火中燒
- 如火如荼，熱火朝天
- Рабо́та кипи́т. ― Rabóta kipít. ― 工作正如火如荼地進行著。
屈折
[编辑]кипе́ть的變位（5b類非完整體不及物）
| 非完整體 | ||
|---|---|---|
| 不定式 | кипе́ть kipétʹ | |
| 分詞 | 現在時 | 過去時 |
| 主動 | кипя́щий kipjáščij |
кипе́вший kipévšij |
| 被動 | — | — |
| 副詞 | кипя́ kipjá |
кипе́в kipév, кипе́вши kipévši |
| 現在時 | 將來時 | |
| 第一人稱單數 (я) | киплю́ kipljú |
бу́ду кипе́ть búdu kipétʹ |
| 第二人稱單數 (ты) | кипи́шь kipíšʹ |
бу́дешь кипе́ть búdešʹ kipétʹ |
| 第三人稱單數 (он/она́/оно́) | кипи́т kipít |
бу́дет кипе́ть búdet kipétʹ |
| 第一人稱複數 (мы) | кипи́м kipím |
бу́дем кипе́ть búdem kipétʹ |
| 第二人稱複數 (вы) | кипи́те kipíte |
бу́дете кипе́ть búdete kipétʹ |
| 第三人稱複數 (они́) | кипя́т kipját |
бу́дут кипе́ть búdut kipétʹ |
| 祈使語氣 | 單數 | 複數 |
| кипи́ kipí |
кипи́те kipíte | |
| 過去時 | 單數 | 複數 (мы/вы/они́) |
| 陽性 (я/ты/он) | кипе́л kipél |
кипе́ли kipéli |
| 陰性 (я/ты/она́) | кипе́ла kipéla | |
| 中性 (оно́) | кипе́ло kipélo | |
衍生詞
[编辑]動詞
- вскипе́ть 完 (vskipétʹ), вскипа́ть 非完 (vskipátʹ)
- вы́кипеть 完 (výkipetʹ), выкипа́ть 非完 (vykipátʹ)
- докипе́ть 完 (dokipétʹ), докипа́ть 非完 (dokipátʹ)
- закипе́ть 完 (zakipétʹ), закипа́ть 非完 (zakipátʹ)
- накипе́ть 完 (nakipétʹ), накипа́ть 非完 (nakipátʹ)
- откипе́ть 完 (otkipétʹ), откипа́ть 非完 (otkipátʹ)
- перекипе́ть 完 (perekipétʹ), перекипа́ть 非完 (perekipátʹ)
- покипе́ть 完 (pokipétʹ)
- прикипе́ть 完 (prikipétʹ), прикипа́ть 非完 (prikipátʹ)
- прокипе́ть 完 (prokipétʹ), прокипа́ть 非完 (prokipátʹ)
- раскипе́ться 完 (raskipétʹsja)
- скипе́ться 完 (skipétʹsja), скипа́ться 非完 (skipátʹsja)
- укипе́ть 完 (ukipétʹ), укипа́ть 非完 (ukipátʹ)
- кипе́ние (kipénije)
- кипяти́ть (kipjatítʹ), кипято́к (kipjatók), кипяти́льник (kipjatílʹnik)
相關詞
[编辑]- ки́пень (kípenʹ)
來源
[编辑]- Vasmer, Max （1964–1973），「кипеть」，收錄於Oleg Trubachyov（譯），Этимологический словарь русского языка [俄語語源詞典]（以俄語寫成），莫斯科：Progress